Меню

Архів

Березень 2024 (14)
Лютий 2024 (40)
Січень 2024 (8)
Грудень 2023 (7)
Листопад 2023 (13)
Жовтень 2023 (6)

Пошук

Опитування

Оцініть сайт

   
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Корисні посилання





















Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти в навчальних закладахУкраїни


Категорія: Методичні рекомендації

   Сьогодні Україна знаходиться на шляху інтенсивного розвитку і потребує значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, які стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.

   Реформування системи освіти передбачає здійснення державної політики у сфері освіти України з урахування напрямів розвитку освіти світового співтовариства та країн Європейського Союзу і спрямоване на посилення розвитку наукового напрямку у навчальній діяльності, що сприятиме формуванню учнівською молоддю компетентностей дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності, необхідних на різних рівнях освіти.

   Стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій виявляє потребу у досвідчених фахівцях, а отже, виникає гостра освітня потреба у якісному навчанні сьогоднішніх учнів природничим та технічним дисциплінам – математиці, фізиці, хімії, інженерії, програмуванню. Освіта має відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства і сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної науки.

   Одним із напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика), завдяки якій діти розвивають логічне мислення, наукову та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками.

   Впровадження STEM-освіти здійснюється відповідно до Плану заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки, затвердженого Міністерством освіти і науки України 05.05.2016 року та рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 21.01.2016 року протокол №1/1-4  «Про форсайт соціо-економічного розвитку України на середньострокову (до 2020 року) і довгострокову (до 2030 року) часових горизонтах (в контексті підготовки людського капіталу).

   З метою популяризації та узгодження розуміння сутності поняття STEM, науково-методичних підходів до розбудови напрямів STEM-освіти Інститутом модернізації змісту освіти створено глосарій термінів (режим доступу: http://ontology.inhost.com.ua/index.php?graph_uid=1347).

   Невід’ємною складовою організаційної роботи є створення Всеукраїнської мережі STEM-центрів, STEM-лабораторій, STEM-амбасад, а також формування бази даних навчальних закладів, які впроваджують напрями STEM, що сприятиме удосконаленню системи ранньої профорієнтації молоді та її мотивації до вступу на природничі та інженерні спеціальності.

   STEM-центри/STEM-лабораторії створюються на базі вищих, загальноосвітніх (регіональних опорних шкіл), позашкільних навчальних закладів, наукових лабораторій, що мають відповідну матеріально-технічну базу, фахівців, навчальні програми з природничо-математичних наук, технологій, програмування, робототехніки для організації ефективної науково-проектної роботи школярів.

   У STEM-центрах використовуються наявні засоби та обладнання, які пов'язані з технічним моделюванням, енергетикою і електротехнікою, інформатикою, обчислювальною технікою і мультимедійними технологіями, науковими дослідженнями в області енергозберігаючих технологій, автоматикою, телемеханікою, робототехнікою і інтелектуальними системами, радіотехнікою і радіоелектронікою, авіацією, космонавтикою і аерокосмічною технікою тощо.

   Розвиток STEM-освіти реалізується через міжвідомчу взаємодію, яка передбачає інтеграцію ресурсів і залучення фінансових коштів різних установ, соціальне брокерство стейкхолдерів, фандрайзинг.

   Для розробки ефективних моделей впровадження STEM-освіти інститутам (академіям) післядипломної педагогічної освіти доцільно розпочати науково-дослідну та експериментальну роботу щодо запровадження інноваційної діяльності за напрямами STEM.

   Міністерство освіти та науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Національна академія педагогічних наук України, Національний центр «Мала академія наук України», обласні інститути післядипломної педагогічної освіти сприяють розробці та реалізації програм STEM-освіти.

   Для забезпечення науково-методичної підтримки впровадження STEM-освіти особливе значення має розробка для всіх типів навчальних закладів інтегрованих навчальних програм спецкурсів, факультативів, гуртків з робототехніки, інженерії, новітніх технологій тощо.

   STEM-програмою прийнято вважати таку, яка відповідає основним критеріям:

-        актуальність та інноваційність змісту;

-        зрозумілість процесу реалізації програми (що конкретно роблять учні, які умови та обладнання необхідні для ефективної реалізації);

-        наявність методики, яка дозволяє використовувати програму у будь-якому навчальному закладі;

-        досягнення освітнього та виховного педагогічного результату та наявність інструментів для його вимірювання.

   За терміном реалізації STEM-програми можуть бути:

-        короткострокові;

-        курсові (для літніх шкіл, курсів тощо);

-        середньострокові (річні);

-        довгострокові, неперервної додаткової освіти;

   STEM – програми розробляються за такими основними напрямами:

-        інтегровані, міжпредметні навчальні програми;

-        робототехніка та інженерні розробки;

-        авіамоделювання;

-        3D- моделювання;

-        винахідництво;

-        хімічні технології тощо.

   З метою забезпечення принципу рівного доступу до якісної освіти для учнів різних вікових груп, можливостей, зокрема учнів з особливими потребами, в процесі реалізації STEM-освіти слід застосувати сучасні мережеві, дистанційні форми навчальної комунікації.

   При реалізації програми впровадження STEM-освіти в навчальні заклади викладачам слід активно використовувати інноваційні методи навчання, а саме програмовані, інтерактивні та проблемні.

   Серед проблемних методів навчання особливе місце займають методи проектно-орієнтованого навчання, які залучають учнів до процесу набуття знань, умінь і навичок за допомогою дослідницької діяльності. Дослідницька діяльність базується на комплексних, реальних технічних проблемах і ретельно опрацьованих завданнях. Це дозволить учням оволодіти знаннями та сформувати навички у практичній діяльності, пройти технологічний алгоритм від зародження інноваційної ідеї до створення комерційного продукту, а також навчитися презентувати його потенційним інвесторам.

   Якість освіти багато в чому визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності вчителя, тому у 2016/2017 навчальному році Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти планує проведення семінарів-тренінгів, науково-практичних семінарів, тренінгів, вебінарів для керівників ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ, ПТНЗ, методистів районних, міських відділів освіти, вчителів з питань організації навчання за напрямками та проблематикою STEM–освіти, що сприятиме підвищенню професійної компетентності педагогів.

   З метою мотивації учнів до науково-дослідної діяльності викладачам необхідно використовувати у своїй роботі напрацювання таких науково-педагогічних працівників, як Андрущенко Т.І., Буліга С.М., Бревус С.М., Величко В.Ю., Гальченко С.А., Глоба Л.С., Гуляєв К.Д., Камишин В.В., Клімова Е.Я., Комова О.Б., Лісовий О.В.,Ніколенко Л.Г., Норчевський Р.В., Попова М.А.,Приходнюк В.В., Рибалко М.Н., Стрижак О.Є., Чернецький І.С. та інших.

   Також, викладачі можуть надавати учням інформацію щодо роботи МАН-лабораторій, віртуальних лабораторій з хімії, фізики, біології та інших наук, музеїв з інтерактивним науковим обладнанням і можливостей інших інтернет-ресурсів.

   Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе у науково-технічній або іншій сфері є участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях, турнірах, наукових пікніках, фестивалях та інших інтелектуальних змаганнях.

   Закладам освіти, що працюють за напрямком STEM–освіти, доцільно включити у плани роботи проведення просвітницьких акцій, організацію літніх та зимових таборів, наукових пікніків, фестивалів науково-технічної творчості.

   Отже, для ефективного формування раннього професійного самовизначення і усвідомленого професійного вибору, популяризації інженерних професій, підтримки обдарованих учнів, рівного доступу до всіх напрямків якісної освіти дітей з особливими потребами, поширення інноваційного педагогічного досвіду та освітніх технологій, широкої пропаганди результатів дитячої науково-технічної творчості необхідно розповсюдження ідеї впровадження STEM–освіти, популяризація науки, розробка методології та її впровадження, створення національної мережі закладів, що працюють за напрямком STEM та проведення організаційних заходів з експериментально-дослідницької діяльності.



 | 16.11.2017 | Переглядів: 2516 | Коментарів: 0 | детальніше

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436


Категорія: Методичні рекомендації



 | 13.11.2017 | Переглядів: 1942 | Коментарів: 0 | детальніше

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів 5 – 9 класи


Категорія: Для вчителів трудового навчання



 | 18.05.2017 | Переглядів: 1767 | Коментарів: 0 | детальніше

Методичні рекомендації щодо викладання предмета інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8-9 класах у 2016/2017 навчальному році


Категорія: Методичні рекомендації

У 2016/2017 навчальному році особливу увагу варто приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.

У 8 класі, відповідно до чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.

Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.

Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

«наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

• інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;

• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

 

 

 

 

 Загальна тематична структура нової програми

 «Мистецтво» 8-9 класи

 

Клас

Тема

Кількість годин на тиждень

Музичне

 мистецтво

Образотворче

мистецтво

Інтегрований курс «Мистецтво»

 

 

Інтегрований курс «Мистецтво»

8

Мистецтво в культурі минулого

1

9

Мистецтво в культурі сучасності

1

 

Тематична структура програми інтегрованого курсу

 «Мистецтво» (5-9 кл.)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Клас

 

Тема року

Теми

8

Мистецтво в культурі минулого

Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс

Стилі та напрями мистецтва (продовження): бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

9

Мистецтво в культурі сучасності

Стилі та напрями мистецтва (продовження): імпресіонізм і постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму

Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

 

Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі.

Ураховуючи творчий підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу та подає палітру мистецьких творів для вивчення. Технологія ж проведення уроку, складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими творами залишається пріоритетом сучасного педагога. 

Серед розмаїття типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується надати перевагу комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів).

Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам, урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям.

У центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.

Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.

Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.

До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:

- усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);

- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання;

- творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.

Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.

Особливу увагу приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.



 | 10.10.2016 | Переглядів: 2490 | Коментарів: 0 | детальніше

МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРІ СУЧАСНОСТІ


Категорія: Методичні рекомендації

8 клас
(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год - резервний час)

п/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

14

Тема 1. Художні напрями ХХ ст.

2.

 

Музичне мистецтво
Особливості музичного мистецтва ХХ ст., відображення вічних тем: добро і зло, життя і смерть, людські взаємини тощо. Кольоромузика - вид синтезу мистецтв.
Орієнтовні твори для сприймання:
О. Скрябін. "Поема вогню", М. Чюрльоніс. П'єси для фортепіано (на вибір), Б. Барток. Музика для струнних, ударних і челести, А. Шенберг. Вокальний цикл "Місячний П'єро", М. Вериківський. Фортепіанні прелюдії, "Чернець" (за Т. Шевченком), Д. Шостакович. Симфонія № 15 (фрагмент), Г. Соммерс. Пiкассо сюїта, П. Хіндеміт. Симфонія "Художник Матісс" (І ч. Концерт ангелів), А. Онеггер. Пасіфік 231, Б. Лятошинський. Український квінтет (1 ч.), В. Сильвестров. Цикл "Тихі пісні" (за вибором), музика до к/ф Є. Станковича, М. Скорика, А. Шнітке.
Орієнтовні твори для виконання:
О. Суботіна. "Шкільне свято", "Новорічна", І. Карабиць. "Сіяв батько жито", Т. Петриненко. "Україна", О. Білаш. "Ясени", "Два кольори", В. Верменич. "Чорнобривці", І. Шамо. "Києве мій", І. Білик. "Білий птах", А. Горчинський. "Україно, нене".

Музичне мистецтво
Учень:
характеризує:
- особливості творчості композиторів ХХ століття (в ме- жах програми);
розпізнає:
- прослухані музичні твори та називає їх авторів;
порівнює:
- особливості музичної мови сучасних композиторів;
уміє:
- виразно виконувати сучасні пісні;
- толерантно вести дискусію щодо музики різних напрямів;
виявляє:
- творчу активність в інтерпретації музичних творів, готовність до музичної самоосвіти;
висловлює:
- емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;
володіє:
- музичною термінологією (в межах програми);
наводить приклади:
- зв'язків сучасної музики з життям, різними видами мистецтва;
орієнтується у поняттях:
- авангард, модернізм.

3.

 

Візуальне мистецтво
Художні напрями ХХ ст. Стиль модерн в архітектурі. Композиційна побудова, пластика форми й орнаментальний декор у скульптурі тадекоративно-ужитковому мистецтві. Модерні тиражна графіка. Властивості кольору та живописні прийоми у створенні художніх образів.
Орієнтовні твори для сприймання:
Приклади архітектурних шедеврів ХХ ст. (А. Гауді, Г. Ейфель, Ле Корбюзьє, В. Городецький та ін.), творів скульптури (О. Архипенко, Ч. Макінтош та ін.), живопису (М. Реріх, М. Врубель, О. Богомазов, М. Бойчук, Г. Клімт, Ж. Сьора, К. Піссарро. А. Матісс, В. Кандінський, К. Малевич, П. Пікассо, С. Далі та ін.).
Орієнтовні практичні завдання:
Розробка ескізів оздоблення екстер'єру та інтер'єру житлового будинку в стилі модерн. Виконання ескізу рекламного плаката або театральної афіші у стилі модерн; настінного розпису на екологічну тематику. Створення кольорових імпровізацій за музичними творами (сюжетна картина, пейзаж, безпредметна композиція "Кольорова симфонія" або "Музика сонця").

Візуальне мистецтво
Учень:
називає:
- імена видатних художників та архітекторів ХХ ст.;
розпізнає:
- основні художні напрями образотворчого мистецтва ХХ ст.;
порівнює і характеризує:
- засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва різних напрямів;
виявляє:
- основні пропорції та об'ємно-конструктивну побудову форми предметів;
уміє:
- створювати ескізи афіші, рекламних плакатів;
- використовувати прийоми композиції для передачі руху або спокою; властивості кольору для створення колориту; різноманітні художні матеріали та техніки;
- створювати виразні безпредметні композиції, зокрема до музики;
висловлює:
- емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного образотворчого мистецтва;
володіє:
- спеціальною термінологією (в межах програми);
орієнтується у поняттях:
- модерн, плакат, афіша.

4.

 

Синтетичні мистецтва
Кіномистецтво у сучасному житті. Роль музики та образотворчого мистецтва у створенні кінообразу.
Додатковий матеріал:
Кіномистецтво (фрагменти): "Колесо" (реж. А. Ганс), "Марш машин" (реж. Е. Деслав), "Механічний балет" (реж. Ф. Леже), "Антракт" (реж. Р. Клер), "Кабінет доктора Каліга" (реж. Р. Віне), "Нібелунги" (реж. Ф. Ланг), "Зірка і Смерть Хоакіна Мурьєти", (реж. В. Граматіков) (на вибір учнів).

 

5.

2

Узагальнення

 

6.

17

Тема 2. Мистецтво і сучасна культура

7.

 

Музичне мистецтво
Музика масових жанрів у сучасній культурі. Джаз, рок-, поп-музика та її зірки. Бардівська пісня. Взаємозв'язки класичної та сучасної популярної музики. Естрадне мистецтво (шоу, відеокліпи). Мюзикл. Електронна музика.
Орієнтовні твори для сприймання:
М. Равель. Соната для скрипки і фортепіано (ІІ ч. Блюз), Дж. Гершвін. "Рапсодія в стилі блюз", І. Стравінський. "Рег-тайм", С. Джоплін. "Регтайми", Л. Бернстайн. "Вестсайдська історія", Е. Уеббер. Рок-опера "Ісус Христос - суперзірка", Г. Татарченко. "Біла ворона", приклади поєднання "фольк-рок". Сучасні обробки класичної музики.
Орієнтовні твори для виконання:
В. Івасюк. "Червона рута", "Чебреці", М. Мозговий."Моя земле",В. Бистряков."Давайте розбудимо радість", В. Висоцький (пісні на вибір). Дж. Леннон, П. Макартні. "Учора", пісні з мюзиклу О. Рибнікова "Юнона і Авось".

Музичне мистецтво
Учень:
називає:
- імена найвидатніших представників естрадної музики, зокрема української;
характеризує:
- основні музичні напрями популярної музики (джаз, рок-, поп-);
порівнює:
- класичну та естрадну музику;
уміє:
- вести дискусію на теми сучасної музики; висловлює оцінні судження щодо сучасної музики;
володіє:
- музичною термінологією (в межах програми); навичками співу;
обґрунтовує:
- власне ставлення щодо використання музики в різних сферах життя;
орієнтується у поняттях:
- джаз, блюз, рок-музика, поп-музика, бард.

8.

 

Візуальне мистецтво
Види дизайну. Реклама. Фірмовий стиль у рекламі. Фотомистецтво.
Орієнтовні твори для сприймання:
Фотоілюстрації дизайнерських розробок В. Кандінського, В. Татліна, О. Родченка, Е. Лiсицького. Зразки фірмового стилю. Зразки художньої фотографії.
Орієнтовні практичні завдання:
Розробка дизайнерських проектів предметів побуту, інтер'єрів. Виготовлення моделей іграшок (паперопластика та ін.). Створення ескізів фірмового стилю. Використання фотоколажу у створенні декоративної композиції.

Візуальне мистецтво
Учень:
називає:
- основні види дизайну та їх особливості;
характеризує:
- дизайн середовища;
наводить приклади:
- застосування фотографії у сучасному житті;
уміє:
- використовувати композиційні, графічні та живописні засоби для створення художньо-конструкторських проектів;
висловлює:
- оціночні судження щодо сучасної реклами;
виявляє:
- готовність до художньої самоосвіти;
орієнтується у поняттях:
- дизайн, паперопластика, фотоколаж, відеокліп.

9.

 

Синтетичні мистецтва
Взаємодія та синтез мистецтв у сучасній естраді.
Додатковий матеріал:
Кіномистецтво (фрагменти). Відеокліпи (на вибір учнів).

 

10.

2

Узагальнення

 



 | 10.10.2016 | Переглядів: 3264 | Коментарів: 0 | детальніше

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ (ТЕХНОЛОГІЙ) та КРЕСЛЕННЯУ 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ


Категорія: Для вчителів трудового навчання

 

    Відповідно до листа Міністерства  освіти і науки України від 26.06.2015 р. № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін  у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» визначено такі особливості вивчення трудового навчання (технології) та креслення:
    типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання у 2015-2016 навчальному році передбачено: 
    у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень; 
    у 7 класах – 1 год. на тиждень; 
    у 8 класах – 2 год. на тиждень; 
    у 9 класах – 1 год. на тиждень; 
    у 10 – 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень; 
    у 10 – 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень. 
    Окрім  цього,  кількість  годин  на  вивчення  навчального  предмета «Трудове навчання» в усіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних  планів,  передбаченої  на  навчальні  предмети,  факультативи, індивідуальні  заняття  та  консультації.  Також  за  рахунок  варіативної  складової можна впроваджувати курси за вибором технологічного спрямування. 
    У  2015/2016  навчальному  році  трудове  навчання  буде  вивчатися  за  такими навчальними програмами: 
    5 – 7 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (авт.: В. Сидоренко та інші), затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585; 
    8 – 9 класи – «Трудове навчання. 5 – 9 класи» (нова редакція) (за загальною редакцією В. Мадзігона); 
    10 – 11 класи - «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).  Всі  зазначені  навчальні  програми  та  програми  з  креслення  розміщено  на офіційному  веб-сайті  МОН  України. 
    Змістове  наповнення  навчального  предмета  «Технічна  творчість»  (для спеціалізованих  шкіл  з  навчанням  українською  мовою  і  поглибленим  вивченням предметів технічного (інженерного) циклу) може здійснюватися за рахунок курсів за вибором відповідного спрямування. 
    Особливості вивчення трудового навчання в 7 класі
    Починаючи з 2015-2016 навчального року за новою програмою навчатимуться семикласники. Програма містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну. 
    Обов’язкова  для  вивчення  складова  обирається  школою  із  запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. 
    Для 7 класу пропонуються такі блоки: 
    Блок 1.Технологія виготовлення виробів із деревини. 
    Блок 2.Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. 
    Освоєння  варіативних  модулів  здійснюється  на  основі  проектно-технологічної  діяльності.  Варіативні  модулі  обираються  залежно  від  матеріально-технічного  та  кадрового  забезпечення  навчального  процесу,  бажання  учнів, регіональних  традицій.  Навчальною  програмою передбачено  переліки  варіативних модулів, що можуть вивчатися учнями 5-6 класів та 7-9 класів.  Для засвоєння навчальної програми з учнями 7 класу вчителі можуть використовувати навчальний матеріал з підручників попередніх років, посібників, робочих зошитів, Інтернет-ресурсів, фахових журналів та газет тощо. При цьому використовувати варто не розділи, параграфи чи статті в цілому, а лише ті їх частини, що відповідають новій навчальній програмі, а саме її правій колонці «Державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».
    Окремі рекомендації щодо використання джерел інформації при вивченні конкретних розділів та тем подано в таблицях.
    Таблиця 1
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини

 

№ з/п

Розділи  та теми

Джерела інформації

1

Розділ 1.  Основи матеріалознавства

Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Деревина

Тема 1.2. Властивості деревини. Добір матеріалу для виготовлення виробу

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Терещук Б. М., Туташинський В. І., Загорний В. К. – К.: Генеза 2007. – 240с., §6

2

Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із деревини  

Тема 2.1. Елементи графічної грамоти 

Тема 2.2. Розмічання заготовки

Тема 2.3. Пиляння деревини

Тема 2.4. Стругання деревини

Тема 2.5. Розмічання шипового з’єднання

Тема 2.6. Виготовлення шипового з’єднання

Тема 2.7. Технологія  оздоблення виробу

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Мадзігон В. М., Кондратюк Г. А., Левченко Г. Є. та ін. – К.: Педагогічна думка 2005. – 111с., §13 – 19

 

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Терещук Б. М., Туташинський В. І., Загорний В. К. – К.: Генеза 2007. – 240с., §2

 

3

Розділ 3. Основи техніки,  технологій і проектування 

 

Тема 3.1. Сучасні методи обробки деревини  

 

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §9 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

 

 

Тема 3.2. Основи проектної діяльності

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Терещук Б. М., Туташинський В. І., Загорний В. К. – К.: Генеза 2007. – 240с., §1, 3, 5

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §10 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

4

Розділ 4. Технологія побутової діяльності 

 

Тема 4.1. Основи технології малярних робіт

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §11 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

   

 

Тема 4.2. Технологія кріплення настінних предметів

Інтернет-ресурси: http://master.ucoz.co.uk/publ/remonti_i_poradi_po_roboti_z_instrumentami/8-1-0-10

http://economstroy.com.ua/sckolaremontam/2735-kriplenaiankerydlabetony.html

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §12 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

Блок  2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком

№ з/п

Розділи  та теми

Джерела інформації

1

Розділ 1.  Основи матеріалознавства 

Тема 1.1. Матеріали  природного  (тваринного)  походження, їх властивості

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І., Гнеденко О.П., Мачача Т.С. та ін. – К.: Перун 2007. – 192с., §9

2

Розділ 2. Технологія в’язання  виробів  гачком  

Тема 2.1. В’язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва 

Тема 2.2. Виготовлення виробу, в’язаного гачком

Тема 2.3. Оздоблення в’язаних виробів. Догляд за в’язаними виробами

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І. та ін. – К.:  Педагогічна думка. 2006. – 176с.  §20-22

 

Азбука домашнього господарювання: навч. посіб. з трудового навчання для учнів 5-9 кл. серед. загальноосвіт. шк., ліцеїв, гімназій / Л. І. Денисенко. - К. : А.С.К., 1999. - 232 с. Ст. 202-216

 

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І., Гнеденко О.П., Мачача Т.С. та ін. – К.: Перун 2007. – 192с., §40-41

3

Розділ 3. Основи техніки,  технологій і проектування 

 

Тема 3.1. Швейна машина. Робота на швейній машині  

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І. та ін. – К.:  Педагогічна думка. 2005. – 176с. §19-21

 

Тема 3.2. Основи проектної діяльності

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І., Гнеденко О.П., Мачача Т.С. та ін. – К.: Перун 2007. – 192с., §2

Трудове навчання (дівчата) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Медвідь О. Ю., Приходько Ю. М.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 192 ст. §14 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

4

Розділ 4. Технологія побутової діяльності

Тема 4.1. Основи технології малярних робіт

Тема 4.2. Маркування споживчих товарів 

Трудове навчання (дівчата) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Медвідь О. Ю., Приходько Ю. М.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 192 ст. §15, 16 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

   

 

Викладання трудового навчання у 5-6 та 7 класах 

    Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять. 
    Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального про-цесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову. 
    Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. 
Для 5 класу пропонується на вибір два блоки: 
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП. 
Блок 2. Технологія виготовлення текстильних виробів з аплікацією. 
Для 6 класу пропонується на вибір два блоки: 
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту. 
Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. 
Починаючи з 2015/2016 навчального року за новою програмою навчатимуться і семикласники. 
Для 7 класу пропонується на вибір два блоки: 
Блок 1.Технологія виготовлення виробів із деревини. 
Блок 2.Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. 
Усі блоки містять чотири розділи: 
• Основи матеріалознавства. 
• Технологія виготовлення виробів. 
• Основи техніки, технологій і проектування. 
• Технологія побутової діяльності. 
    Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку. 
    Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідов-ністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосу-ваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб. 
    Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними техноло-гіями та процесами. У цьому розділі також передбачено вивчення ос-нов проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. 
    Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами: 
1) останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої одразу планується вивчення варіативних модулів; 
2) підчас освоєння варіативних модулів. 
    Для набуття учнями корисних навичок під час навчального про-цесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що його можна ви-вчати в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути: 
- після закінчення розділу, блоку чи модуля; 
- перед закінченням чи на початку четверті, семестру навчального року; 
- у випадках коли учні з тих чи інших причин не можуть виконати заплановану роботу. 
Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою. 
    Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Навчальною програмою передбачено переліки варіативних модулів, що можуть вивчатися уч-нями 5-6 класів та 7-8 класів. 
Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5, 6 класах: 
1. Технологія виготовлення народної ляльки. 
2. Технологія виготовлення м’якої іграшки. 
3. Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією. 
4. Технологія виготовлення вишитих виробів. 
5. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом). 
6. Технологія приготування страв. 
7. Технологія плетіння з бісеру. 
8. Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі. 
9. Технологія писанкарства. 
10. Технологія виконання електротехнічних робіт. 
11. Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням. 
12. Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу. 
13. Технологія виготовлення виробів із дроту. 
14. Технологія виконання аплікації із природних матеріалів. 
15. Технологія виготовлення дерев’яної іграшки. 
16. Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання). 
17. Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів. 
18. Технологія виготовлення виробів способом металопластики. 
19. Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів. 
20. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними. 
21. Технологія догляду за тваринами. 
22. Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення. 
Перелік варіативних модулів для 7 – 8 класів 
1. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. 
2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями. 
3. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом). 
4. Технологія оздоблення одягу. 
5. Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме». 
6. Технологія виготовлення виробів, оздоблених мережками. 
7. Технологія виготовлення виробів, оздоблених гладдєвими швами. 
8. Технологія виготовлення виробів, оздоблених українською народною вишивкою. 
9. Технологія оздоблення виробів вишивкою бісером. 
10. Технологія виготовлення сувенірів із текстильних матеріа-лів. 
11. Технологія ремонту та оновлення одягу. 
12. Технологія виготовлення писанок. 
13. Технологія приготування страв. Традиції української наці-ональної кухні. 
14. Технологія заготівлі та зберігання продуктів харчування. 
15. Технологія вирощування рослин та догляд за ними. 
16. Технологія природного землеробства. 
17. Технологія виготовлення виробів із шкіри. 
18. Технологія плетіння виробів із лози. 
19. Технологія плетіння виробів із соломи. 
20. Технологія виконання електротехнічних робіт. 
21. Технологія оздоблення виробів із деревини геометричним різьбленням. 
22. Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини різьбленням. 
23. Технологія оздоблення виробів об’ємним різьбленням. 
24. Технологія оздоблення виробів інтарсією (інкрустацією). 
25. Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою. 
26. Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки). 
27. Технологія виготовлення виробів із деревини (способом токарної обробки). 
28. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату (з використанням ручних способів обробки). 
29. Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки). 
    Із зазначеного переліку для 5, 6 класів слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу, а для 7 класу один варіативний модуль, на освоєння якого відводиться 16 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи у 6 класі, так само для 7 класу будь-який варіативний модуль для 7-8 класів один раз у 7 чи у 8 класі. 
    Із  зазначених  переліків  для  кожного  7  класу  належить  обрати  один варіативний  модуль,  на  освоєння  якого  відводиться  16  годин  навчального  часу. 
    Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. 
    На допомогу вчителю трудового навчання для викладання у 7-му класі згідно «Програми з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи» рекомендовані наступні підручники:
Технічні види праці
1. Трудове навчання (для хлопців): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Б.М.Терещук, С.М. Дятленко, В.М. Гащак, Р.М. Лещук. – Київ: Ґенеза, 2015.
2. Трудове навчання (для хлопців): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В.К. Сидоренко, Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В. Юрженко. – Харків: Сиция, 2015.
3. Трудове навчання (для хлопців). Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / А.І.Терещук, О.Б. Авраменко. – Київ: Літера ЛТД, 2015.
Обслуговуючі види праці
1. Трудове навчання (для дівчат): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / І.Ю. Ходзицька, О.І. Безсонюк, О.В. Горобець, Н.М. Павич. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2015.
2. Трудове навчання (для дівчат). Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / А.І. Терещук, О.Ю. Медвідь, Ю.М. Приходько. – Київ: Літера ЛТД, 2015.
3. Трудове навчання (для дівчат): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т.С. Мачача, В.П. Титаренко, Г.М. Гаврилюк. – Харків: Сиция, 2015.
    Вчителі також можуть користуватися матеріалами, які висвітлюють питання організації  навчальної  діяльності  з  технологій,  розміщеними  на  сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів: 
1.  Газета «Трудове навчання»  видавництва «Шкільний світ». 
2.  Журнал «Трудова підготовка в рідній школі» видавництва «Педагогічна преса». 
3.  Веб-сайт http://trudove.org.ua/.  
    Зміни, внесені до навчальної програми
    Розвантаження  навчальної  програми  здійснювалось  з  позиції  того,  що  для сучасних школярів існує потреба в формуванні відповідного досвіду використання знань  й  умінь  для  розв’язання  практичних  завдань,  значимих  для  них  або наближених  до  життя.  З  цією  метою  з  програми  вилучено  термін  «процес». Натомість  основним  поняттям  для  змісту  навчальної  програми  залишається «технологія» як практична діяльність людини.  
    Важливим також було усунення матеріалу, що дублюється в програмах інших предметів.  Так,  у  6-му  класі  (1-й  і  2-й  блоки)  усунено  часткове  дублювання біологічних  понять  про  продукти  харчування,  їх  склад.  Зміст  теми  спрощено  і розглядається «Технологія збереження поживних речовин у продуктах харчування під час приготування їжі». 
    Рекомендації до проведення занять
    Сучасне  трудове навчання  базується  на  практичній  діяльності  учнів.  Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. 
    Зміст  практичних  робіт  визначається  вчителем  самостійно  залежно  від  теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу  доцільно  проводити  під  час  практичних  робіт,  не  витрачаючи  на  це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння  нових  знань,  під  час  яких  учитель  може  розкрити  навчальний  матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.  
    Результатом  діяльності  учнів  при  вивченні  кожного  блоку  обов’язкової  для вивчення  складової  програми  має  бути  виріб,  а  будь-якого  варіативного  модуля  – проект. 
    Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок  матеріалів, послідовність  виготовлення  тощо)  учнями  5-7 класів  виконується  в  робочих зошитах.  
    Відповідно до наказу МОН України від 16.06.2015 №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах» визначено, що шкільний предмет трудове навчання (технології) має значні можливості у вихованні в учнів національно-патріотичних почуттів.
    Значний потенціал у розв’язанні цього завдання полягає у прилученні учнів до національної культури саме у процесі трудового навчання.
    На уроках трудового навчання, коли учні вивчають певний навчальний модуль з декоративно-ужиткового мистецтва існують загальнодоступні (у методичному розумінні цього слова) способи прилучення учнів до надбань української культури, і тут можна вказати на два основних, як-от: повідомлення учням різноманітних відомостей про народні культурні  традиції, що склались в українців та організація додаткових позаурочних занять і заходів для більш тісного ознайомлення учнів з елементами етнокультури.
    Введення культурологічних відомостей в організаційну структуру занять  на уроках трудового навчання може відбуватись безпосередньо, коли відбувається  вивчення певного народного ремесла чи декоративно-ужиткового або художнього виду мистецтва.
    До переліку практичних робіт варто включати такі, що сприяють формуванню національно-патріотичних почуттів учнів. Зокрема, це можуть бути предмети і речі, що у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме:  виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих  виробів, що були характерними для побуту українців.  
    На уроках трудового навчання можна виготовляти вироби, військово-патріотичного  призначення, які можуть бути передані нашим воїнам, які обороняють нашу країну на сході. Зокрема це: різноманітні за конструкцією та різні за складністю виготовлення «пічки», «якорі» для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною символікою   тощо. Виготовлення саме таких виробів якнайкраще сприяє вихованню в учнів національно-патріотичних почуттів.
    Вивчення креслення
    Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної  грамоти.  Вивчення  курсу  креслення  передбачено  в  11  класах технологічного  напряму  в  обсязі  2  год.  на  тиждень  за  навчальною  програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) . 
    У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою  «Креслення»  для  загальноосвітніх  навчальних  закладів  (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679). 
    Розпочинається вивчення креслення в 7 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17674). 
Практичні роботи (вироби і проекти) 
    Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язкової для вивчення складової програми має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект. 
    Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5-7 класів ви-конується в робочих зошитах. 
    До переліку практичних робіт варто включати такі, що сприяють формуванню національно-патріотичних почуттів учнів. Зокрема, це можуть бути предмети і речі, що у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме: виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих виробів, що були характерними для побуту українців. Також це можуть бути вироби військово-патріотичного призначення (різноманітні за конструкцією та складністю виготовлення «пічки», «якорі» для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною символікою тощо). 
Рекомендації до проведення занять 
    Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. 
    Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному про-цесі можуть бути поодинокими. 
    Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір. 
    Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виро-бничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи,ознайомлювати із заходами попередження
Поділ класів на групи 
Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання відбувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра-їни від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній ос-нові, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. 
Учителі також можуть користуватися матеріалами, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій, розміщеними на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів: 
1. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ». 
2. Журнал «Трудова підготовка в рідній школі» видавництва «Педагогічна преса». 
3. Веб-сайт http://trudove.org.ua/. 
4. Веб-сайт http://trudpalcv.at.ua/. 
    З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015 рік) на уроках трудового навчання (технологій) виховувати в учнів повагу до Конституції держави, законо-давства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну; прилучати учнів до національної культури, бережливого ставлення до природи; розвивати мотивацію до праці; формувати моральні якості особистості, культуру поведінки. 


 | 27.09.2015 | Переглядів: 4550 | Коментарів: 0 | детальніше