Меню

Архів

Березень 2024 (6)
Лютий 2024 (40)
Січень 2024 (8)
Грудень 2023 (7)
Листопад 2023 (13)
Жовтень 2023 (6)

Пошук

Опитування

Оцініть сайт

   
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Корисні посилання





















ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ЦИКЛ 2015-2016 н.р.


Категорія: Художньо-естетичний цикл



 

    Освітня галузь «Мистецтво» включає такі предмети «Образотворче мистецтво», «Музичне мисте-цтво», «Мистецтво». Нагадуємо що заклад має право самостійно обирати предмети галузі для затвердження у навчальних планах шкіл, проте необхідно пам’ятати, що незалежно від того як називаються предмети у 1-4 та 5-7 класах відповідно до нових навчальних програм має вичитуватися впродовж року 72 години навчального часу (36 год. – образотворча домінантна складова лінія + 36 год. – музична домінантна складова лінія). 
    Сучасне навчання, і мистецьке зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, навчальних планах, програмах. 
     2015/2016 навчальний рік – четвертий рік впровадження нових навчальних програм для початкової школи, створених відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвер-дженого Постановою КМУ №462 від 20.04.2011. Відповідно, вивчення мистецьких дисциплін у 1-4 класах здійснюватиметься за новими навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспорту (наказ від 12.09.2011 №1050): 
    • «Музичне мистецтво» (авт. Л.Хлєбнікова, Дорогань Л.О., Івахно І.М., Кондратова Л.Г., Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.); 
    • «Образотворче мистецтво» (авт. Шмагало Р.Т., Марчук Ж.С., І.Б.Вачкова, Чорний О.В., Гнатюк М.В.); 
    • «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О.М.). 
    Програми розміщені на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), видані у видавництві «ВД «Освіта», 2012 р. та фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта». 
    Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів (додатки № 3, 4, 5, 8 до на-казу МОНмолодьспорту від 03.04.2012 №409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня») на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година, з інваріантної складової. З метою повної реалізації вимог освітньої галузі «Мистецтво» державного стандарту рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової навчального плану. 
    Наголошуємо, що робота з підручником повинна бути одним з видів діяльності учнів на уроках мистецьких дисциплін. З метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні форми мистецької діяльності; розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його мистецьких здібностей; виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і мистецтво, створюючи власні інтерпретації творів; релаксації як забезпечення емоційного комфорту дитини з предметів художньо-естетичного циклу введена мотиваційна шкала оцінювання учнів, тобто оцінювання без балів
    У 2015/2016 навчальному році учні 5-7 класів опановуватимуть зміст загальної мистецької освіти за програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овінніко-ва), яка включає три блоки «Музичне мистецтво», «Образотворче ми-стецтво» та інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу). Якщо у попередніх класах основної школи учні засвоювали особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру мистецьких жанрів (6 кл.), то у 7 класі вони мають ознайомитися з новітніми явищами в мистецтві в єдності традицій і новаторства (тема навчального року «Мистецтво: діалог традицій і новаторства»). 
    Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво». 
    Основними видами діяльності учнів на уроках мистецьких дис-циплін залишаються: художньо-творче самовираження дитини (спів, музично-творча та художньо-творча діяльність); сприймання, інтерп-ретація та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології. 
Учні 8 класів продовжать своє навчання за навчальною програмою «Музичне мистецтво. 8 клас» (авт. Фільц Б. та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.). 
    У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.). Її зміст є логі-чним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі. 
    Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва. 
    Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому, найдоцільніше більшість із них будувати за методом художньо-педагогічної драматургії, який спрямований на активізацію емоційного ставлення школярів до мистецтва. Він сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити емоційно-естетичний досвід, втілений в образній структурі твору мистецтва. Окрім того, цей метод покликаний перетворити процес пізнання мистецтва на цікаву і захоплюючу гру. Гуманізація навчально-виховного процесу передбачає здійснення особистісно орієнтованого спілкування з учнями а, отже, вимагає перебудови навчального процесу від научіння до фасилітації. В наслідок чого головна функція сучасного вчителя трансформується від надання певного обсягу знань до зацікавлення предметом навчання, пошуку завдань, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра 
    Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з предметів художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для ор-ганізації творчої мистецької діяльності. Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» не проводяться. 
    Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду». 
    Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерак-тивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та ко-лективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відс-тежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів. 
    Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів. 
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222). 
    Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. Тематичні оцінки з художньої культури у 10-11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми розділу. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. 
    Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, приду-мати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну тощо). З предмета «Образотворче мистецтво» домашні завдання мають носити випереджувальний характер, та бути зорієнтовані на спостереження, аналіз, інтерпретацію, рідше – замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях тощо).

 





 (голосів: 4)
| 27.09.2015 | Переглядів: 4286 | Коментарів: 1 | Друкувати |





#1 від: Наталка, 29 серпня 2017 12:21 :
Що робити з класами з поглибленим вивченням образотворчого мистецтва? які програми використовувати?
цитувати    





Додавання коментаря


Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Код:
Включіть це зображення для відображення коду безпеки
оновити, якщо не видно коду
Введіть код: