Меню

Архів

Травень 2019 (6)
Квітень 2019 (9)
Березень 2019 (24)
Лютий 2019 (15)
Січень 2019 (18)
Грудень 2018 (26)

Пошук

Опитування

Оцініть сайт

   
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Корисні посилання





















Підручник "Мистецтво", ІІ семестр


Категорія: Художньо-естетичний цикл

Перегляд підручників за посиланням - Мистецтво



 | 14.01.2019 | Переглядів: 56 | Коментарів: 0 | детальніше

Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти в навчальних закладахУкраїни


Категорія: Методичні рекомендації

   Сьогодні Україна знаходиться на шляху інтенсивного розвитку і потребує значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, які стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.

   Реформування системи освіти передбачає здійснення державної політики у сфері освіти України з урахування напрямів розвитку освіти світового співтовариства та країн Європейського Союзу і спрямоване на посилення розвитку наукового напрямку у навчальній діяльності, що сприятиме формуванню учнівською молоддю компетентностей дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності, необхідних на різних рівнях освіти.

   Стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій виявляє потребу у досвідчених фахівцях, а отже, виникає гостра освітня потреба у якісному навчанні сьогоднішніх учнів природничим та технічним дисциплінам – математиці, фізиці, хімії, інженерії, програмуванню. Освіта має відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства і сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної науки.

   Одним із напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика), завдяки якій діти розвивають логічне мислення, наукову та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками.

   Впровадження STEM-освіти здійснюється відповідно до Плану заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки, затвердженого Міністерством освіти і науки України 05.05.2016 року та рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 21.01.2016 року протокол №1/1-4  «Про форсайт соціо-економічного розвитку України на середньострокову (до 2020 року) і довгострокову (до 2030 року) часових горизонтах (в контексті підготовки людського капіталу).

   З метою популяризації та узгодження розуміння сутності поняття STEM, науково-методичних підходів до розбудови напрямів STEM-освіти Інститутом модернізації змісту освіти створено глосарій термінів (режим доступу: http://ontology.inhost.com.ua/index.php?graph_uid=1347).

   Невід’ємною складовою організаційної роботи є створення Всеукраїнської мережі STEM-центрів, STEM-лабораторій, STEM-амбасад, а також формування бази даних навчальних закладів, які впроваджують напрями STEM, що сприятиме удосконаленню системи ранньої профорієнтації молоді та її мотивації до вступу на природничі та інженерні спеціальності.

   STEM-центри/STEM-лабораторії створюються на базі вищих, загальноосвітніх (регіональних опорних шкіл), позашкільних навчальних закладів, наукових лабораторій, що мають відповідну матеріально-технічну базу, фахівців, навчальні програми з природничо-математичних наук, технологій, програмування, робототехніки для організації ефективної науково-проектної роботи школярів.

   У STEM-центрах використовуються наявні засоби та обладнання, які пов'язані з технічним моделюванням, енергетикою і електротехнікою, інформатикою, обчислювальною технікою і мультимедійними технологіями, науковими дослідженнями в області енергозберігаючих технологій, автоматикою, телемеханікою, робототехнікою і інтелектуальними системами, радіотехнікою і радіоелектронікою, авіацією, космонавтикою і аерокосмічною технікою тощо.

   Розвиток STEM-освіти реалізується через міжвідомчу взаємодію, яка передбачає інтеграцію ресурсів і залучення фінансових коштів різних установ, соціальне брокерство стейкхолдерів, фандрайзинг.

   Для розробки ефективних моделей впровадження STEM-освіти інститутам (академіям) післядипломної педагогічної освіти доцільно розпочати науково-дослідну та експериментальну роботу щодо запровадження інноваційної діяльності за напрямами STEM.

   Міністерство освіти та науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Національна академія педагогічних наук України, Національний центр «Мала академія наук України», обласні інститути післядипломної педагогічної освіти сприяють розробці та реалізації програм STEM-освіти.

   Для забезпечення науково-методичної підтримки впровадження STEM-освіти особливе значення має розробка для всіх типів навчальних закладів інтегрованих навчальних програм спецкурсів, факультативів, гуртків з робототехніки, інженерії, новітніх технологій тощо.

   STEM-програмою прийнято вважати таку, яка відповідає основним критеріям:

-        актуальність та інноваційність змісту;

-        зрозумілість процесу реалізації програми (що конкретно роблять учні, які умови та обладнання необхідні для ефективної реалізації);

-        наявність методики, яка дозволяє використовувати програму у будь-якому навчальному закладі;

-        досягнення освітнього та виховного педагогічного результату та наявність інструментів для його вимірювання.

   За терміном реалізації STEM-програми можуть бути:

-        короткострокові;

-        курсові (для літніх шкіл, курсів тощо);

-        середньострокові (річні);

-        довгострокові, неперервної додаткової освіти;

   STEM – програми розробляються за такими основними напрямами:

-        інтегровані, міжпредметні навчальні програми;

-        робототехніка та інженерні розробки;

-        авіамоделювання;

-        3D- моделювання;

-        винахідництво;

-        хімічні технології тощо.

   З метою забезпечення принципу рівного доступу до якісної освіти для учнів різних вікових груп, можливостей, зокрема учнів з особливими потребами, в процесі реалізації STEM-освіти слід застосувати сучасні мережеві, дистанційні форми навчальної комунікації.

   При реалізації програми впровадження STEM-освіти в навчальні заклади викладачам слід активно використовувати інноваційні методи навчання, а саме програмовані, інтерактивні та проблемні.

   Серед проблемних методів навчання особливе місце займають методи проектно-орієнтованого навчання, які залучають учнів до процесу набуття знань, умінь і навичок за допомогою дослідницької діяльності. Дослідницька діяльність базується на комплексних, реальних технічних проблемах і ретельно опрацьованих завданнях. Це дозволить учням оволодіти знаннями та сформувати навички у практичній діяльності, пройти технологічний алгоритм від зародження інноваційної ідеї до створення комерційного продукту, а також навчитися презентувати його потенційним інвесторам.

   Якість освіти багато в чому визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності вчителя, тому у 2016/2017 навчальному році Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти планує проведення семінарів-тренінгів, науково-практичних семінарів, тренінгів, вебінарів для керівників ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ, ПТНЗ, методистів районних, міських відділів освіти, вчителів з питань організації навчання за напрямками та проблематикою STEM–освіти, що сприятиме підвищенню професійної компетентності педагогів.

   З метою мотивації учнів до науково-дослідної діяльності викладачам необхідно використовувати у своїй роботі напрацювання таких науково-педагогічних працівників, як Андрущенко Т.І., Буліга С.М., Бревус С.М., Величко В.Ю., Гальченко С.А., Глоба Л.С., Гуляєв К.Д., Камишин В.В., Клімова Е.Я., Комова О.Б., Лісовий О.В.,Ніколенко Л.Г., Норчевський Р.В., Попова М.А.,Приходнюк В.В., Рибалко М.Н., Стрижак О.Є., Чернецький І.С. та інших.

   Також, викладачі можуть надавати учням інформацію щодо роботи МАН-лабораторій, віртуальних лабораторій з хімії, фізики, біології та інших наук, музеїв з інтерактивним науковим обладнанням і можливостей інших інтернет-ресурсів.

   Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе у науково-технічній або іншій сфері є участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях, турнірах, наукових пікніках, фестивалях та інших інтелектуальних змаганнях.

   Закладам освіти, що працюють за напрямком STEM–освіти, доцільно включити у плани роботи проведення просвітницьких акцій, організацію літніх та зимових таборів, наукових пікніків, фестивалів науково-технічної творчості.

   Отже, для ефективного формування раннього професійного самовизначення і усвідомленого професійного вибору, популяризації інженерних професій, підтримки обдарованих учнів, рівного доступу до всіх напрямків якісної освіти дітей з особливими потребами, поширення інноваційного педагогічного досвіду та освітніх технологій, широкої пропаганди результатів дитячої науково-технічної творчості необхідно розповсюдження ідеї впровадження STEM–освіти, популяризація науки, розробка методології та її впровадження, створення національної мережі закладів, що працюють за напрямком STEM та проведення організаційних заходів з експериментально-дослідницької діяльності.



 | 16.11.2017 | Переглядів: 824 | Коментарів: 0 | детальніше

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436


Категорія: Методичні рекомендації



 | 13.11.2017 | Переглядів: 482 | Коментарів: 0 | детальніше

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів 5 – 9 класи


Категорія: Для вчителів трудового навчання



 | 18.05.2017 | Переглядів: 564 | Коментарів: 0 | детальніше

Методичні рекомендації щодо викладання предмета інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8-9 класах у 2016/2017 навчальному році


Категорія: Методичні рекомендації

У 2016/2017 навчальному році особливу увагу варто приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.

У 8 класі, відповідно до чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.

Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.

Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

«наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

• інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;

• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

 

 

 

 

 Загальна тематична структура нової програми

 «Мистецтво» 8-9 класи

 

Клас

Тема

Кількість годин на тиждень

Музичне

 мистецтво

Образотворче

мистецтво

Інтегрований курс «Мистецтво»

 

 

Інтегрований курс «Мистецтво»

8

Мистецтво в культурі минулого

1

9

Мистецтво в культурі сучасності

1

 

Тематична структура програми інтегрованого курсу

 «Мистецтво» (5-9 кл.)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Клас

 

Тема року

Теми

8

Мистецтво в культурі минулого

Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс

Стилі та напрями мистецтва (продовження): бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

9

Мистецтво в культурі сучасності

Стилі та напрями мистецтва (продовження): імпресіонізм і постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму

Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

 

Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі.

Ураховуючи творчий підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу та подає палітру мистецьких творів для вивчення. Технологія ж проведення уроку, складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими творами залишається пріоритетом сучасного педагога. 

Серед розмаїття типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується надати перевагу комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів).

Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам, урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям.

У центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.

Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.

Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.

До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:

- усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);

- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання;

- творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.

Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.

Особливу увагу приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.



 | 10.10.2016 | Переглядів: 785 | Коментарів: 0 | детальніше

МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРІ СУЧАСНОСТІ


Категорія: Методичні рекомендації

8 клас
(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год - резервний час)

п/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

14

Тема 1. Художні напрями ХХ ст.

2.

 

Музичне мистецтво
Особливості музичного мистецтва ХХ ст., відображення вічних тем: добро і зло, життя і смерть, людські взаємини тощо. Кольоромузика - вид синтезу мистецтв.
Орієнтовні твори для сприймання:
О. Скрябін. "Поема вогню", М. Чюрльоніс. П'єси для фортепіано (на вибір), Б. Барток. Музика для струнних, ударних і челести, А. Шенберг. Вокальний цикл "Місячний П'єро", М. Вериківський. Фортепіанні прелюдії, "Чернець" (за Т. Шевченком), Д. Шостакович. Симфонія № 15 (фрагмент), Г. Соммерс. Пiкассо сюїта, П. Хіндеміт. Симфонія "Художник Матісс" (І ч. Концерт ангелів), А. Онеггер. Пасіфік 231, Б. Лятошинський. Український квінтет (1 ч.), В. Сильвестров. Цикл "Тихі пісні" (за вибором), музика до к/ф Є. Станковича, М. Скорика, А. Шнітке.
Орієнтовні твори для виконання:
О. Суботіна. "Шкільне свято", "Новорічна", І. Карабиць. "Сіяв батько жито", Т. Петриненко. "Україна", О. Білаш. "Ясени", "Два кольори", В. Верменич. "Чорнобривці", І. Шамо. "Києве мій", І. Білик. "Білий птах", А. Горчинський. "Україно, нене".

Музичне мистецтво
Учень:
характеризує:
- особливості творчості композиторів ХХ століття (в ме- жах програми);
розпізнає:
- прослухані музичні твори та називає їх авторів;
порівнює:
- особливості музичної мови сучасних композиторів;
уміє:
- виразно виконувати сучасні пісні;
- толерантно вести дискусію щодо музики різних напрямів;
виявляє:
- творчу активність в інтерпретації музичних творів, готовність до музичної самоосвіти;
висловлює:
- емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;
володіє:
- музичною термінологією (в межах програми);
наводить приклади:
- зв'язків сучасної музики з життям, різними видами мистецтва;
орієнтується у поняттях:
- авангард, модернізм.

3.

 

Візуальне мистецтво
Художні напрями ХХ ст. Стиль модерн в архітектурі. Композиційна побудова, пластика форми й орнаментальний декор у скульптурі тадекоративно-ужитковому мистецтві. Модерні тиражна графіка. Властивості кольору та живописні прийоми у створенні художніх образів.
Орієнтовні твори для сприймання:
Приклади архітектурних шедеврів ХХ ст. (А. Гауді, Г. Ейфель, Ле Корбюзьє, В. Городецький та ін.), творів скульптури (О. Архипенко, Ч. Макінтош та ін.), живопису (М. Реріх, М. Врубель, О. Богомазов, М. Бойчук, Г. Клімт, Ж. Сьора, К. Піссарро. А. Матісс, В. Кандінський, К. Малевич, П. Пікассо, С. Далі та ін.).
Орієнтовні практичні завдання:
Розробка ескізів оздоблення екстер'єру та інтер'єру житлового будинку в стилі модерн. Виконання ескізу рекламного плаката або театральної афіші у стилі модерн; настінного розпису на екологічну тематику. Створення кольорових імпровізацій за музичними творами (сюжетна картина, пейзаж, безпредметна композиція "Кольорова симфонія" або "Музика сонця").

Візуальне мистецтво
Учень:
називає:
- імена видатних художників та архітекторів ХХ ст.;
розпізнає:
- основні художні напрями образотворчого мистецтва ХХ ст.;
порівнює і характеризує:
- засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва різних напрямів;
виявляє:
- основні пропорції та об'ємно-конструктивну побудову форми предметів;
уміє:
- створювати ескізи афіші, рекламних плакатів;
- використовувати прийоми композиції для передачі руху або спокою; властивості кольору для створення колориту; різноманітні художні матеріали та техніки;
- створювати виразні безпредметні композиції, зокрема до музики;
висловлює:
- емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного образотворчого мистецтва;
володіє:
- спеціальною термінологією (в межах програми);
орієнтується у поняттях:
- модерн, плакат, афіша.

4.

 

Синтетичні мистецтва
Кіномистецтво у сучасному житті. Роль музики та образотворчого мистецтва у створенні кінообразу.
Додатковий матеріал:
Кіномистецтво (фрагменти): "Колесо" (реж. А. Ганс), "Марш машин" (реж. Е. Деслав), "Механічний балет" (реж. Ф. Леже), "Антракт" (реж. Р. Клер), "Кабінет доктора Каліга" (реж. Р. Віне), "Нібелунги" (реж. Ф. Ланг), "Зірка і Смерть Хоакіна Мурьєти", (реж. В. Граматіков) (на вибір учнів).

 

5.

2

Узагальнення

 

6.

17

Тема 2. Мистецтво і сучасна культура

7.

 

Музичне мистецтво
Музика масових жанрів у сучасній культурі. Джаз, рок-, поп-музика та її зірки. Бардівська пісня. Взаємозв'язки класичної та сучасної популярної музики. Естрадне мистецтво (шоу, відеокліпи). Мюзикл. Електронна музика.
Орієнтовні твори для сприймання:
М. Равель. Соната для скрипки і фортепіано (ІІ ч. Блюз), Дж. Гершвін. "Рапсодія в стилі блюз", І. Стравінський. "Рег-тайм", С. Джоплін. "Регтайми", Л. Бернстайн. "Вестсайдська історія", Е. Уеббер. Рок-опера "Ісус Христос - суперзірка", Г. Татарченко. "Біла ворона", приклади поєднання "фольк-рок". Сучасні обробки класичної музики.
Орієнтовні твори для виконання:
В. Івасюк. "Червона рута", "Чебреці", М. Мозговий."Моя земле",В. Бистряков."Давайте розбудимо радість", В. Висоцький (пісні на вибір). Дж. Леннон, П. Макартні. "Учора", пісні з мюзиклу О. Рибнікова "Юнона і Авось".

Музичне мистецтво
Учень:
називає:
- імена найвидатніших представників естрадної музики, зокрема української;
характеризує:
- основні музичні напрями популярної музики (джаз, рок-, поп-);
порівнює:
- класичну та естрадну музику;
уміє:
- вести дискусію на теми сучасної музики; висловлює оцінні судження щодо сучасної музики;
володіє:
- музичною термінологією (в межах програми); навичками співу;
обґрунтовує:
- власне ставлення щодо використання музики в різних сферах життя;
орієнтується у поняттях:
- джаз, блюз, рок-музика, поп-музика, бард.

8.

 

Візуальне мистецтво
Види дизайну. Реклама. Фірмовий стиль у рекламі. Фотомистецтво.
Орієнтовні твори для сприймання:
Фотоілюстрації дизайнерських розробок В. Кандінського, В. Татліна, О. Родченка, Е. Лiсицького. Зразки фірмового стилю. Зразки художньої фотографії.
Орієнтовні практичні завдання:
Розробка дизайнерських проектів предметів побуту, інтер'єрів. Виготовлення моделей іграшок (паперопластика та ін.). Створення ескізів фірмового стилю. Використання фотоколажу у створенні декоративної композиції.

Візуальне мистецтво
Учень:
називає:
- основні види дизайну та їх особливості;
характеризує:
- дизайн середовища;
наводить приклади:
- застосування фотографії у сучасному житті;
уміє:
- використовувати композиційні, графічні та живописні засоби для створення художньо-конструкторських проектів;
висловлює:
- оціночні судження щодо сучасної реклами;
виявляє:
- готовність до художньої самоосвіти;
орієнтується у поняттях:
- дизайн, паперопластика, фотоколаж, відеокліп.

9.

 

Синтетичні мистецтва
Взаємодія та синтез мистецтв у сучасній естраді.
Додатковий матеріал:
Кіномистецтво (фрагменти). Відеокліпи (на вибір учнів).

 

10.

2

Узагальнення

 



 | 10.10.2016 | Переглядів: 932 | Коментарів: 0 | детальніше