Меню

Архів

Березень 2024 (6)
Лютий 2024 (40)
Січень 2024 (8)
Грудень 2023 (7)
Листопад 2023 (13)
Жовтень 2023 (6)

Пошук

Опитування

Оцініть сайт

   
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Корисні посилання





















Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році - освітня галузь «Трудове навчання»


Категорія: Для вчителів трудового навчання



 | 08.10.2021 | Переглядів: 547 | Коментарів: 0 | детальніше

Організація освітнього процесу з трудового навчання (технологій) в умовах дистанційного навчання


Категорія: Для вчителів трудового навчання

Олена Сацюк,

завідувач відділу трудового навчання та технологій

КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти

педагогічних кадрів»

 

     Для організації освітнього процесу з трудового навчання (технологій) в умовах дистанційного навчання в період карантинних заходів насамперед пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213, а також методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).

     Для успішної реалізаціїї змісту навчальної програми з трудового навчання (технологій) рекомендуємо здійснити ущільнення програмового матеріалу такими способами:

  1. Самостійно спланувати виконання навчальних програм «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 та «Технології. 10-11 класи (рівень стандарту)», затвердженої наказом МОН України від 23.10.2017 №1407.
  2. Ущільнити кількість годин на опанування поточного та наступного проєктів. Кількість годин на виконання проєктів може бути змінено за рахунок використання резерву часу.
  3. Організувати дистанційне навчання учнів відповідно до календарно-тематичного планування предмета на II семестр поточного навчального року.
  4. Рекомендувати учням спростити конструкцію та технологію виготовлення об’єктів проєктно-технологічної діяльності.
  5. Зменшити кількість технологій на їх виготовлення (основну та додаткові).
  6. Консультації стосовно процесу роботи над всіма проєктами у кожному класі (мінімаркетингові дослідження, зображення виробів: малюнок, ескіз, кресленик, схема, технологічні особливості їх виготовлення тощо) організовувати та проводити з використанням інтернет-ресурсів, що дозволяють забезпечити індивідуалізацію і диференціацію навчання.
  7. Для організації дистанційного навчання використовувати:

- навчальну та методичну літературу з трудового навчання (технологій), рекомендовану МОН, зазначену в «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України», що розміщений на офіційних сайтах Міністерства, Інституту модернізації змісту освіти URL ;

- різні освітні вебресурси та онлайн-платформи, віртуальні класні кімнати, мультимедійні матеріали, навчальні відеофільми, відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів; інтерактивні вправи, «віртуальні дошки».

     В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні рекомендуємо вчителям вдосконалювати свої цифрові компетентності. Актуальною формою навчання можуть стати записи відео з всеукраїнської онлайн-конференції вчителів трудового навчання з наступних тем:

  1. Нормативне та методичне забезпечення вчителя технологій Нової української школи.
  2. Методичні аспекти організації та проведення занять з трудового навчання у дистанційному форматі.
  3. Віртуальна дошка Padlet як інструмент візуалізації навчального матеріалу та організації співпраці.
  4. Власна публікація педагога-технолога – секрети професійного успіху.
  5. Доповнена реальність на заняттях з кулінарії в дистанційному трудовому навчанні.
  6. Екотренди сучасної технологічної освіти.
  7. Лепбук як сучаснийдидактичний засіб компетентнісного розвитку здобувачів освіти.
  8. Навчальне відео – від контент-плану до реалізації в технологічній освіті.
  9. Розвиток проєктно-технологічної компетентності здобувачів освіти.
  10. Сугестивна технологія в контексті дистанційного викладання трудового навчання.
  11. Сучасне ресурсне забезпечення шкільної майстерні запорука якісної трудової підготовки здобувачів освіти.
  12. Сучасні тенденції ручної деревообробки.
  13. Теоретико методичні аспекти використання гудзиків у проєктній діяльності здобувачів освіти Нової української школи.
  14. Хендбук сучасного уроку технологій.
  15. Шляхи подолання емоційного вигорання педагога в кризових умовах.
  16. Створення навчального відеоконтенту.

     Корисні покликання для дистанційного навчання:

1) Електронні версії підручників:

1.1. Офіційний сайт Інституту модернізації змісту освіти.

1.2. Віртуальний кабінет відділу трудового навчання КНЗ КОР «КОІПОПК».

2) Відеоматеріали:

2.1. Платформи для дистанційного навчання під час карантину, репетиторства, курсів тощо.

2.2. Інструментарій формувального оцінювання вчителя НУШ.

3) Корисні ресурси:

3.1. Трудове навчання в українській школі.

3.2. Всеукраїнський Форум: Технологічна освіта.

3.3. Світ творчості та ідей (лабораторія технологій)

3.4. Освітній проєкт «На урок».

3.5. Трудове навчання. Банк ідей для творчих проєктів. 5-11 класи.

3.6. Територія творчості: Банк ідей та пропозицій для творчих проєктів.

3.7. Трудове, технології, творчість, дизайн.

3.8. ОКТрудовичОК

3.9. Творчество, хобби, рукоделие (handmade).

3.10. Рукоділля всього світу.

3.11. Рукоделие. Мастер-классы, схемы и описание.



 | 10.04.2021 | Переглядів: 764 | Коментарів: 0 | детальніше

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році


Категорія: Для вчителів трудового навчання

Трудове навчання (технології). Креслення

Відповідно до типових  освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета трудове навчання (технології) у 2019/2020 навчальному році відводиться:

     у 5 - 6 класах - 2 год. на тиждень;

     у 7 - 9 класах - 1 год. на тиждень;

     у 10 - 11 класах (вибірково-обов’язковий предмет) 3 год. на тиждень за два роки. Можливі варіанти розподілу годин:

 

10 клас, год. на тиждень

11 клас, год. на тиждень

1

3

0

2

2

1

3

1,5

1,5

4

1

2

5

0

3

     у 10 - 11 класах (профільний предмет) – 6 год. на тиждень (орієнтовна кількість).

     Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Впровадження курсів за вибором технологічного спрямування також може здійснюватися за рахунок варіативної складової.

     Вивчення трудового навчання в 2019/2020 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

     5 - 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;

     10 - 11 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

     навчальна програма «Технології 10–11 класи (профільний рівень)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

     Зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

     Учні 5 – 9-их класів навчаються за оновленою програмою, що зорієнтована на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

     Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

     Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати  складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проекта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання. 6 кл), чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів. (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів»  8 кл. можна розділити на: обраховує вартість затрачених матеріалів – розраховує потребу матеріалів на проект -  розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів) чи досягнення при використанні різних технологій обробки (Знає будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки конструкційних матеріалів. 7 кл.)

     Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

     Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

     Перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проектами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів.

     Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі – 2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проект у 9 класі). Поступове зменшення кількості проектів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. У 5–6 класах учні хочуть швидко побачити свої результати, тому проекти мають бути простішими й не вимагати багато часу. У 7 та 8 класі проекти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як протягом навчального року, так і всього процесу вивчення предмета. Важливою складовою виконання учнівських проектів є їх публічний захист, на якому учні доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація, удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). При захисті проектів важливо, щоб інші учні та вчитель задавали запитання, які спонукатимуть до аргументації прийняття тих чи інших рішень при виконанні роботи. Це важливо для формування таких важливих навичок як висловлювати свою думку, відстоювати свою позицію, вміння вести дискусію, критичне мислення.

     Кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.

     Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість  використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, мати реальне практичне застосування, а не викидатися в кошик для сміття. Тобто практичний результат учнівського проекту має бути:

     1) особистісно ціннісним;

     2) корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади;

     3) соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал.

     Процес роботи над усіма проектами в кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.

Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій  і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями в попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості  організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій  на більш високому рівні майстерності тощо.

     У процесі проектування учні 9 класу мають виконати кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.

     Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого виробу.

     Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку. Основну технологію можна застосовувати як додаткову в інших виробах.

     При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року.

     У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проектно-технологічної діяльності варто планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо).  Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

     Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.

     При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

     Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу вчителю доцільно працювати за таким алгоритмом:

     Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;

     Крок 2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проектування й виготовлення кожного обраного виробу;

     Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;

     Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;

     Крок 5. Сформулювати теми та зміст уроків із проектування та виготовлення кожного об’єкта проектно-технологічної діяльності учнів;

     Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.

     У змісті навчальної програми «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» основною метою технологічної освіти учнів має стати не сума знань про певну технологію чи наперед визначені способи діяльності для їх вивчення і відтворення, а формування в учнів здатності до  самостійного  конструювання цих знань і способів діяльності  через призму їх особистісних якостей, життєвих та професійно зорієнтованих намірів, самостійного набуття ними досвіду у вирішенні практичних  завдань.

     Провідною умовою для досягнення цієї мети є проектна діяльність учнів як практика особистісно-орієнтованого навчання, яка дозволяє учителю організувати навчання, що спрямоване на розв'язання учнями життєво і професійно значущого практичного завдання (справи). Така діяльність учнів обумовлює інтерактивну, навчально-дослідну та інші види діяльності, що відбуваються в руслі проектної, як провідної, та інших навчальних технологій (проблемного навчання, критичного мислення, технології комбінованого навчання та ін.).

     Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, з яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох): «Дизайн предметів інтер’єру», «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва», «Дизайн сучасного одягу», «Краса та здоров’я», «Кулінарія», «Ландшафтний дизайн», «Основи підприємницької діяльності», «Основи автоматики і робототехніки», «Комп’ютерне проектування», «Креслення».

     Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим) проектом, який учні виконують колективно або за іншою формою визначеною учителем.

Структура модуля складається з очікувальних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, алгоритму проектної діяльності учнів та орієнтовного переліку творчих проектів.

     На вивчення обраних навчальних модулів відводиться 105 годин. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проектної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.

     Учні 10-11-х класів, де предмет «Технології» вивчається на профільному рівні, обирають  спеціалізацію із переліку, за якою може здійснюватися навчання: Автосправа, Агровиробництво, Деревообробка, Елементи імідж-дизайну, Комп’ютерна інженерія, Кондитерська справа, Кулінарія, Металообробка.

Обробка інформації та програмне забезпечення ПК, Основи дизайну, Основи лісового господарства, Підприємництво, Технічне проектування, Туристична справа, Українська народна вишивка, Швейна справа.

     У межах технологічного профілю в 10 – 11-х класах також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки   № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів закладів загальної середньої освіти. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів закладів загальної середньої освіти.

     Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм, розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

     До першої групи відносяться: «Продавець (з лотка, на ринку)»; «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»; «Водій автотранспортних засобів категорії «С», «С1»»; «Манікюрниця»; «Штукатур».

     На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

     До другої групи відносяться: «Вишивальниця»; «Агент з організації туризму»; «Оператор комп'ютерного набору»; «Різьбяр по дереву та бересту»; Інтегрована професія – «Швачка. Кравець».

     На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

     До третьої групи відносяться: «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»; «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»; «Перукар (перукар-модельєр)»; «Молодша медична сестра з догляду за хворими»; «Офіціант»; «Секретар-друкарка»; «Слюсар з ремонту автомобілів»; «Столяр будівельний».

     На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

     Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.

     У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.

     Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

     Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.

     Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.

     На заняття з трудового навчання і технологій поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02р. № 128, а саме, за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

     Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

     Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти  (лист Міністерства освіти і науки України від 25.09.2018р. № 22.1/12-Г-906) .

     У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 25. 09. 2018 р. № 22.1/12-Г-904).

     Креслення  вивчається в 7-8 класах  спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 25. 09. 2018 р. № 22.1/12-Г-904)



 | 18.07.2019 | Переглядів: 1053 | Коментарів: 0 | детальніше

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів 5 – 9 класи


Категорія: Для вчителів трудового навчання



 | 18.05.2017 | Переглядів: 1734 | Коментарів: 0 | детальніше

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ (ТЕХНОЛОГІЙ) та КРЕСЛЕННЯУ 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ


Категорія: Для вчителів трудового навчання

 

    Відповідно до листа Міністерства  освіти і науки України від 26.06.2015 р. № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін  у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» визначено такі особливості вивчення трудового навчання (технології) та креслення:
    типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання у 2015-2016 навчальному році передбачено: 
    у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень; 
    у 7 класах – 1 год. на тиждень; 
    у 8 класах – 2 год. на тиждень; 
    у 9 класах – 1 год. на тиждень; 
    у 10 – 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень; 
    у 10 – 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень. 
    Окрім  цього,  кількість  годин  на  вивчення  навчального  предмета «Трудове навчання» в усіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних  планів,  передбаченої  на  навчальні  предмети,  факультативи, індивідуальні  заняття  та  консультації.  Також  за  рахунок  варіативної  складової можна впроваджувати курси за вибором технологічного спрямування. 
    У  2015/2016  навчальному  році  трудове  навчання  буде  вивчатися  за  такими навчальними програмами: 
    5 – 7 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (авт.: В. Сидоренко та інші), затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585; 
    8 – 9 класи – «Трудове навчання. 5 – 9 класи» (нова редакція) (за загальною редакцією В. Мадзігона); 
    10 – 11 класи - «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).  Всі  зазначені  навчальні  програми  та  програми  з  креслення  розміщено  на офіційному  веб-сайті  МОН  України. 
    Змістове  наповнення  навчального  предмета  «Технічна  творчість»  (для спеціалізованих  шкіл  з  навчанням  українською  мовою  і  поглибленим  вивченням предметів технічного (інженерного) циклу) може здійснюватися за рахунок курсів за вибором відповідного спрямування. 
    Особливості вивчення трудового навчання в 7 класі
    Починаючи з 2015-2016 навчального року за новою програмою навчатимуться семикласники. Програма містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну. 
    Обов’язкова  для  вивчення  складова  обирається  школою  із  запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. 
    Для 7 класу пропонуються такі блоки: 
    Блок 1.Технологія виготовлення виробів із деревини. 
    Блок 2.Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. 
    Освоєння  варіативних  модулів  здійснюється  на  основі  проектно-технологічної  діяльності.  Варіативні  модулі  обираються  залежно  від  матеріально-технічного  та  кадрового  забезпечення  навчального  процесу,  бажання  учнів, регіональних  традицій.  Навчальною  програмою передбачено  переліки  варіативних модулів, що можуть вивчатися учнями 5-6 класів та 7-9 класів.  Для засвоєння навчальної програми з учнями 7 класу вчителі можуть використовувати навчальний матеріал з підручників попередніх років, посібників, робочих зошитів, Інтернет-ресурсів, фахових журналів та газет тощо. При цьому використовувати варто не розділи, параграфи чи статті в цілому, а лише ті їх частини, що відповідають новій навчальній програмі, а саме її правій колонці «Державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».
    Окремі рекомендації щодо використання джерел інформації при вивченні конкретних розділів та тем подано в таблицях.
    Таблиця 1
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини

 

№ з/п

Розділи  та теми

Джерела інформації

1

Розділ 1.  Основи матеріалознавства

Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Деревина

Тема 1.2. Властивості деревини. Добір матеріалу для виготовлення виробу

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Терещук Б. М., Туташинський В. І., Загорний В. К. – К.: Генеза 2007. – 240с., §6

2

Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із деревини  

Тема 2.1. Елементи графічної грамоти 

Тема 2.2. Розмічання заготовки

Тема 2.3. Пиляння деревини

Тема 2.4. Стругання деревини

Тема 2.5. Розмічання шипового з’єднання

Тема 2.6. Виготовлення шипового з’єднання

Тема 2.7. Технологія  оздоблення виробу

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Мадзігон В. М., Кондратюк Г. А., Левченко Г. Є. та ін. – К.: Педагогічна думка 2005. – 111с., §13 – 19

 

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Терещук Б. М., Туташинський В. І., Загорний В. К. – К.: Генеза 2007. – 240с., §2

 

3

Розділ 3. Основи техніки,  технологій і проектування 

 

Тема 3.1. Сучасні методи обробки деревини  

 

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §9 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

 

 

Тема 3.2. Основи проектної діяльності

Трудове навчання. Технічні види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Терещук Б. М., Туташинський В. І., Загорний В. К. – К.: Генеза 2007. – 240с., §1, 3, 5

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §10 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

4

Розділ 4. Технологія побутової діяльності 

 

Тема 4.1. Основи технології малярних робіт

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §11 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

   

 

Тема 4.2. Технологія кріплення настінних предметів

Інтернет-ресурси: http://master.ucoz.co.uk/publ/remonti_i_poradi_po_roboti_z_instrumentami/8-1-0-10

http://economstroy.com.ua/sckolaremontam/2735-kriplenaiankerydlabetony.html

Трудове навчання (хлопці) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Авраменко О. Б.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 140 ст. §12 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

Блок  2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком

№ з/п

Розділи  та теми

Джерела інформації

1

Розділ 1.  Основи матеріалознавства 

Тема 1.1. Матеріали  природного  (тваринного)  походження, їх властивості

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І., Гнеденко О.П., Мачача Т.С. та ін. – К.: Перун 2007. – 192с., §9

2

Розділ 2. Технологія в’язання  виробів  гачком  

Тема 2.1. В’язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва 

Тема 2.2. Виготовлення виробу, в’язаного гачком

Тема 2.3. Оздоблення в’язаних виробів. Догляд за в’язаними виробами

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І. та ін. – К.:  Педагогічна думка. 2006. – 176с.  §20-22

 

Азбука домашнього господарювання: навч. посіб. з трудового навчання для учнів 5-9 кл. серед. загальноосвіт. шк., ліцеїв, гімназій / Л. І. Денисенко. - К. : А.С.К., 1999. - 232 с. Ст. 202-216

 

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І., Гнеденко О.П., Мачача Т.С. та ін. – К.: Перун 2007. – 192с., §40-41

3

Розділ 3. Основи техніки,  технологій і проектування 

 

Тема 3.1. Швейна машина. Робота на швейній машині  

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І. та ін. – К.:  Педагогічна думка. 2005. – 176с. §19-21

 

Тема 3.2. Основи проектної діяльності

Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Денисенко Л.І., Гнеденко О.П., Мачача Т.С. та ін. – К.: Перун 2007. – 192с., §2

Трудове навчання (дівчата) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Медвідь О. Ю., Приходько Ю. М.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 192 ст. §14 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

4

Розділ 4. Технологія побутової діяльності

Тема 4.1. Основи технології малярних робіт

Тема 4.2. Маркування споживчих товарів 

Трудове навчання (дівчата) - підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Терещук А. І., Медвідь О. Ю., Приходько Ю. М.  – К.: Літера ЛТД, 2015 рік, 192 ст. §15, 16 на сайті http://www.litera-ltd.com.ua/

   

 

Викладання трудового навчання у 5-6 та 7 класах 

    Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять. 
    Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального про-цесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову. 
    Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. 
Для 5 класу пропонується на вибір два блоки: 
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП. 
Блок 2. Технологія виготовлення текстильних виробів з аплікацією. 
Для 6 класу пропонується на вибір два блоки: 
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту. 
Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. 
Починаючи з 2015/2016 навчального року за новою програмою навчатимуться і семикласники. 
Для 7 класу пропонується на вибір два блоки: 
Блок 1.Технологія виготовлення виробів із деревини. 
Блок 2.Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. 
Усі блоки містять чотири розділи: 
• Основи матеріалознавства. 
• Технологія виготовлення виробів. 
• Основи техніки, технологій і проектування. 
• Технологія побутової діяльності. 
    Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку. 
    Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідов-ністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосу-ваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб. 
    Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними техноло-гіями та процесами. У цьому розділі також передбачено вивчення ос-нов проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. 
    Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами: 
1) останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої одразу планується вивчення варіативних модулів; 
2) підчас освоєння варіативних модулів. 
    Для набуття учнями корисних навичок під час навчального про-цесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що його можна ви-вчати в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути: 
- після закінчення розділу, блоку чи модуля; 
- перед закінченням чи на початку четверті, семестру навчального року; 
- у випадках коли учні з тих чи інших причин не можуть виконати заплановану роботу. 
Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою. 
    Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Навчальною програмою передбачено переліки варіативних модулів, що можуть вивчатися уч-нями 5-6 класів та 7-8 класів. 
Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5, 6 класах: 
1. Технологія виготовлення народної ляльки. 
2. Технологія виготовлення м’якої іграшки. 
3. Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією. 
4. Технологія виготовлення вишитих виробів. 
5. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом). 
6. Технологія приготування страв. 
7. Технологія плетіння з бісеру. 
8. Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі. 
9. Технологія писанкарства. 
10. Технологія виконання електротехнічних робіт. 
11. Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням. 
12. Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу. 
13. Технологія виготовлення виробів із дроту. 
14. Технологія виконання аплікації із природних матеріалів. 
15. Технологія виготовлення дерев’яної іграшки. 
16. Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання). 
17. Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів. 
18. Технологія виготовлення виробів способом металопластики. 
19. Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів. 
20. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними. 
21. Технологія догляду за тваринами. 
22. Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення. 
Перелік варіативних модулів для 7 – 8 класів 
1. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. 
2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями. 
3. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом). 
4. Технологія оздоблення одягу. 
5. Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме». 
6. Технологія виготовлення виробів, оздоблених мережками. 
7. Технологія виготовлення виробів, оздоблених гладдєвими швами. 
8. Технологія виготовлення виробів, оздоблених українською народною вишивкою. 
9. Технологія оздоблення виробів вишивкою бісером. 
10. Технологія виготовлення сувенірів із текстильних матеріа-лів. 
11. Технологія ремонту та оновлення одягу. 
12. Технологія виготовлення писанок. 
13. Технологія приготування страв. Традиції української наці-ональної кухні. 
14. Технологія заготівлі та зберігання продуктів харчування. 
15. Технологія вирощування рослин та догляд за ними. 
16. Технологія природного землеробства. 
17. Технологія виготовлення виробів із шкіри. 
18. Технологія плетіння виробів із лози. 
19. Технологія плетіння виробів із соломи. 
20. Технологія виконання електротехнічних робіт. 
21. Технологія оздоблення виробів із деревини геометричним різьбленням. 
22. Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини різьбленням. 
23. Технологія оздоблення виробів об’ємним різьбленням. 
24. Технологія оздоблення виробів інтарсією (інкрустацією). 
25. Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою. 
26. Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки). 
27. Технологія виготовлення виробів із деревини (способом токарної обробки). 
28. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату (з використанням ручних способів обробки). 
29. Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки). 
    Із зазначеного переліку для 5, 6 класів слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу, а для 7 класу один варіативний модуль, на освоєння якого відводиться 16 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи у 6 класі, так само для 7 класу будь-який варіативний модуль для 7-8 класів один раз у 7 чи у 8 класі. 
    Із  зазначених  переліків  для  кожного  7  класу  належить  обрати  один варіативний  модуль,  на  освоєння  якого  відводиться  16  годин  навчального  часу. 
    Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. 
    На допомогу вчителю трудового навчання для викладання у 7-му класі згідно «Програми з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи» рекомендовані наступні підручники:
Технічні види праці
1. Трудове навчання (для хлопців): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Б.М.Терещук, С.М. Дятленко, В.М. Гащак, Р.М. Лещук. – Київ: Ґенеза, 2015.
2. Трудове навчання (для хлопців): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В.К. Сидоренко, Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В. Юрженко. – Харків: Сиция, 2015.
3. Трудове навчання (для хлопців). Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / А.І.Терещук, О.Б. Авраменко. – Київ: Літера ЛТД, 2015.
Обслуговуючі види праці
1. Трудове навчання (для дівчат): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / І.Ю. Ходзицька, О.І. Безсонюк, О.В. Горобець, Н.М. Павич. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2015.
2. Трудове навчання (для дівчат). Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / А.І. Терещук, О.Ю. Медвідь, Ю.М. Приходько. – Київ: Літера ЛТД, 2015.
3. Трудове навчання (для дівчат): підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т.С. Мачача, В.П. Титаренко, Г.М. Гаврилюк. – Харків: Сиция, 2015.
    Вчителі також можуть користуватися матеріалами, які висвітлюють питання організації  навчальної  діяльності  з  технологій,  розміщеними  на  сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів: 
1.  Газета «Трудове навчання»  видавництва «Шкільний світ». 
2.  Журнал «Трудова підготовка в рідній школі» видавництва «Педагогічна преса». 
3.  Веб-сайт http://trudove.org.ua/.  
    Зміни, внесені до навчальної програми
    Розвантаження  навчальної  програми  здійснювалось  з  позиції  того,  що  для сучасних школярів існує потреба в формуванні відповідного досвіду використання знань  й  умінь  для  розв’язання  практичних  завдань,  значимих  для  них  або наближених  до  життя.  З  цією  метою  з  програми  вилучено  термін  «процес». Натомість  основним  поняттям  для  змісту  навчальної  програми  залишається «технологія» як практична діяльність людини.  
    Важливим також було усунення матеріалу, що дублюється в програмах інших предметів.  Так,  у  6-му  класі  (1-й  і  2-й  блоки)  усунено  часткове  дублювання біологічних  понять  про  продукти  харчування,  їх  склад.  Зміст  теми  спрощено  і розглядається «Технологія збереження поживних речовин у продуктах харчування під час приготування їжі». 
    Рекомендації до проведення занять
    Сучасне  трудове навчання  базується  на  практичній  діяльності  учнів.  Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. 
    Зміст  практичних  робіт  визначається  вчителем  самостійно  залежно  від  теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу  доцільно  проводити  під  час  практичних  робіт,  не  витрачаючи  на  це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння  нових  знань,  під  час  яких  учитель  може  розкрити  навчальний  матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.  
    Результатом  діяльності  учнів  при  вивченні  кожного  блоку  обов’язкової  для вивчення  складової  програми  має  бути  виріб,  а  будь-якого  варіативного  модуля  – проект. 
    Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок  матеріалів, послідовність  виготовлення  тощо)  учнями  5-7 класів  виконується  в  робочих зошитах.  
    Відповідно до наказу МОН України від 16.06.2015 №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах» визначено, що шкільний предмет трудове навчання (технології) має значні можливості у вихованні в учнів національно-патріотичних почуттів.
    Значний потенціал у розв’язанні цього завдання полягає у прилученні учнів до національної культури саме у процесі трудового навчання.
    На уроках трудового навчання, коли учні вивчають певний навчальний модуль з декоративно-ужиткового мистецтва існують загальнодоступні (у методичному розумінні цього слова) способи прилучення учнів до надбань української культури, і тут можна вказати на два основних, як-от: повідомлення учням різноманітних відомостей про народні культурні  традиції, що склались в українців та організація додаткових позаурочних занять і заходів для більш тісного ознайомлення учнів з елементами етнокультури.
    Введення культурологічних відомостей в організаційну структуру занять  на уроках трудового навчання може відбуватись безпосередньо, коли відбувається  вивчення певного народного ремесла чи декоративно-ужиткового або художнього виду мистецтва.
    До переліку практичних робіт варто включати такі, що сприяють формуванню національно-патріотичних почуттів учнів. Зокрема, це можуть бути предмети і речі, що у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме:  виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих  виробів, що були характерними для побуту українців.  
    На уроках трудового навчання можна виготовляти вироби, військово-патріотичного  призначення, які можуть бути передані нашим воїнам, які обороняють нашу країну на сході. Зокрема це: різноманітні за конструкцією та різні за складністю виготовлення «пічки», «якорі» для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною символікою   тощо. Виготовлення саме таких виробів якнайкраще сприяє вихованню в учнів національно-патріотичних почуттів.
    Вивчення креслення
    Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної  грамоти.  Вивчення  курсу  креслення  передбачено  в  11  класах технологічного  напряму  в  обсязі  2  год.  на  тиждень  за  навчальною  програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) . 
    У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою  «Креслення»  для  загальноосвітніх  навчальних  закладів  (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679). 
    Розпочинається вивчення креслення в 7 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17674). 
Практичні роботи (вироби і проекти) 
    Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язкової для вивчення складової програми має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект. 
    Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5-7 класів ви-конується в робочих зошитах. 
    До переліку практичних робіт варто включати такі, що сприяють формуванню національно-патріотичних почуттів учнів. Зокрема, це можуть бути предмети і речі, що у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме: виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих виробів, що були характерними для побуту українців. Також це можуть бути вироби військово-патріотичного призначення (різноманітні за конструкцією та складністю виготовлення «пічки», «якорі» для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною символікою тощо). 
Рекомендації до проведення занять 
    Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. 
    Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному про-цесі можуть бути поодинокими. 
    Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір. 
    Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виро-бничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи,ознайомлювати із заходами попередження
Поділ класів на групи 
Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання відбувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра-їни від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній ос-нові, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. 
Учителі також можуть користуватися матеріалами, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій, розміщеними на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів: 
1. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ». 
2. Журнал «Трудова підготовка в рідній школі» видавництва «Педагогічна преса». 
3. Веб-сайт http://trudove.org.ua/. 
4. Веб-сайт http://trudpalcv.at.ua/. 
    З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015 рік) на уроках трудового навчання (технологій) виховувати в учнів повагу до Конституції держави, законо-давства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну; прилучати учнів до національної культури, бережливого ставлення до природи; розвивати мотивацію до праці; формувати моральні якості особистості, культуру поведінки. 


 | 27.09.2015 | Переглядів: 4516 | Коментарів: 0 | детальніше