Меню

Архів

Вересень 2024 (9)
Серпень 2024 (1)
Червень 2024 (4)
Травень 2024 (8)
Квітень 2024 (2)
Березень 2024 (16)

Пошук

Опитування

Оцініть сайт

   
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Корисні посилання





















Тренінгове заняття на тему «Діти України про свої права»


Категорія: Новини та інформація

Тренінгове заняття на тему «Діти України про свої права» Тренінгове заняття на тему «Діти України про свої права» Тренінгове заняття на тему «Діти України про свої права» Тренінгове заняття на тему «Діти України про свої права»

    15.11.2017 року на базі ЦДЮТ практичним психологом Бабенко Н.В. було проведено тренінгове заняття на тему «Діти України про свої права». Заняття було проведено з лідерами учнівського самоврядування району. Мета заняття було не лише нагадати учням про їхні права та обов’язки ( вправи «Не нашкодь собі» та «Права в малюнках»),  але й познайомити учнів з деякими статтями Кримінального та адміністративного Кодексу України (вправа «Твоя відповідальність»). Також лідерам були надані практичні та методичні роз’яснення щодо організації та проведення в навчальних закладах району Тижня правових знань.   



 | 20.11.2017 | Переглядів: 653 | Коментарів: 0 | детальніше

Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі


Категорія: Новини та інформація

Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі

Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі

Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі Участь у ІІІ Міжнародному форумі-практикумі

    18 листопада 2017 року група вчителів Іванківського районного ліцею взяла участь у роботі 3-го Міжнародного освітнього форуму-практикуму. Це - творчий простір, де педагоги з різних країн обмінюються своїми знаннями, досвідом та ідеями. Цього разу до Києва завітали спікери з Угорщини, Німеччини, Франції і України. Учасниками освітнього форуму-практикуму стали:

• Педагоги, фахівці з питань освіти;

• Батьки, небайдужі до питань освіти;

• Громадські організації.

    Мета форуму: міжнародний обмін досвідом у навчально-методичній сфері викладання для дітей дошкільного і шкільного віку. Цілі Форуму:

 - залучити педагогів з різних країн Європи та світу для обміну досвідом та напрацювання нових ідей;

 - надати педагогам практичні інструменти та нові ідеї для урізноманітнення моделей освітньої програми;

 - створити середовище підтримки, вільної та дружньої взаємодії між педагогами та батьками.

    Працювало одночасно багато спікерів. Смаки учасників форуму-практикуму виявилися різними. Педагоги ліцею працювали разом із Вікторією Андрієвською -"Щастя - як мета освіти. Чи можуть вчителі домовлятися? Які командні цінності найбільш важливі і чому?"(Україна);Діаною Кебас- Технологія "Шість капелюхів мислення" (Україна);Наталією Шпількою - "Як викладати математику у початковій школі, щоб діти її полюбили? Вальдорфська педагогіка" (Україна).

    День промайнув дуже швидко! Всі задоволені та сповнені нових ідей поверталися додому.



 | 19.11.2017 | Переглядів: 617 | Коментарів: 0 | детальніше

Наказ Про підсумки проведення І (районного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України


Категорія: МАН



 | 18.11.2017 | Переглядів: 3263 | Коментарів: 0 | детальніше

Все про тести ЗНО-2018


Категорія: Новини та інформація



 | 16.11.2017 | Переглядів: 601 | Коментарів: 0 | детальніше

Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти в навчальних закладахУкраїни


Категорія: Методичні рекомендації

   Сьогодні Україна знаходиться на шляху інтенсивного розвитку і потребує значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, які стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому.

   Реформування системи освіти передбачає здійснення державної політики у сфері освіти України з урахування напрямів розвитку освіти світового співтовариства та країн Європейського Союзу і спрямоване на посилення розвитку наукового напрямку у навчальній діяльності, що сприятиме формуванню учнівською молоддю компетентностей дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності, необхідних на різних рівнях освіти.

   Стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій виявляє потребу у досвідчених фахівцях, а отже, виникає гостра освітня потреба у якісному навчанні сьогоднішніх учнів природничим та технічним дисциплінам – математиці, фізиці, хімії, інженерії, програмуванню. Освіта має відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства і сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної науки.

   Одним із напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика), завдяки якій діти розвивають логічне мислення, наукову та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками.

   Впровадження STEM-освіти здійснюється відповідно до Плану заходів щодо впровадження STEM-освіти в Україні на 2016-2018 роки, затвердженого Міністерством освіти і науки України 05.05.2016 року та рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 21.01.2016 року протокол №1/1-4  «Про форсайт соціо-економічного розвитку України на середньострокову (до 2020 року) і довгострокову (до 2030 року) часових горизонтах (в контексті підготовки людського капіталу).

   З метою популяризації та узгодження розуміння сутності поняття STEM, науково-методичних підходів до розбудови напрямів STEM-освіти Інститутом модернізації змісту освіти створено глосарій термінів (режим доступу: http://ontology.inhost.com.ua/index.php?graph_uid=1347).

   Невід’ємною складовою організаційної роботи є створення Всеукраїнської мережі STEM-центрів, STEM-лабораторій, STEM-амбасад, а також формування бази даних навчальних закладів, які впроваджують напрями STEM, що сприятиме удосконаленню системи ранньої профорієнтації молоді та її мотивації до вступу на природничі та інженерні спеціальності.

   STEM-центри/STEM-лабораторії створюються на базі вищих, загальноосвітніх (регіональних опорних шкіл), позашкільних навчальних закладів, наукових лабораторій, що мають відповідну матеріально-технічну базу, фахівців, навчальні програми з природничо-математичних наук, технологій, програмування, робототехніки для організації ефективної науково-проектної роботи школярів.

   У STEM-центрах використовуються наявні засоби та обладнання, які пов'язані з технічним моделюванням, енергетикою і електротехнікою, інформатикою, обчислювальною технікою і мультимедійними технологіями, науковими дослідженнями в області енергозберігаючих технологій, автоматикою, телемеханікою, робототехнікою і інтелектуальними системами, радіотехнікою і радіоелектронікою, авіацією, космонавтикою і аерокосмічною технікою тощо.

   Розвиток STEM-освіти реалізується через міжвідомчу взаємодію, яка передбачає інтеграцію ресурсів і залучення фінансових коштів різних установ, соціальне брокерство стейкхолдерів, фандрайзинг.

   Для розробки ефективних моделей впровадження STEM-освіти інститутам (академіям) післядипломної педагогічної освіти доцільно розпочати науково-дослідну та експериментальну роботу щодо запровадження інноваційної діяльності за напрямами STEM.

   Міністерство освіти та науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Національна академія педагогічних наук України, Національний центр «Мала академія наук України», обласні інститути післядипломної педагогічної освіти сприяють розробці та реалізації програм STEM-освіти.

   Для забезпечення науково-методичної підтримки впровадження STEM-освіти особливе значення має розробка для всіх типів навчальних закладів інтегрованих навчальних програм спецкурсів, факультативів, гуртків з робототехніки, інженерії, новітніх технологій тощо.

   STEM-програмою прийнято вважати таку, яка відповідає основним критеріям:

-        актуальність та інноваційність змісту;

-        зрозумілість процесу реалізації програми (що конкретно роблять учні, які умови та обладнання необхідні для ефективної реалізації);

-        наявність методики, яка дозволяє використовувати програму у будь-якому навчальному закладі;

-        досягнення освітнього та виховного педагогічного результату та наявність інструментів для його вимірювання.

   За терміном реалізації STEM-програми можуть бути:

-        короткострокові;

-        курсові (для літніх шкіл, курсів тощо);

-        середньострокові (річні);

-        довгострокові, неперервної додаткової освіти;

   STEM – програми розробляються за такими основними напрямами:

-        інтегровані, міжпредметні навчальні програми;

-        робототехніка та інженерні розробки;

-        авіамоделювання;

-        3D- моделювання;

-        винахідництво;

-        хімічні технології тощо.

   З метою забезпечення принципу рівного доступу до якісної освіти для учнів різних вікових груп, можливостей, зокрема учнів з особливими потребами, в процесі реалізації STEM-освіти слід застосувати сучасні мережеві, дистанційні форми навчальної комунікації.

   При реалізації програми впровадження STEM-освіти в навчальні заклади викладачам слід активно використовувати інноваційні методи навчання, а саме програмовані, інтерактивні та проблемні.

   Серед проблемних методів навчання особливе місце займають методи проектно-орієнтованого навчання, які залучають учнів до процесу набуття знань, умінь і навичок за допомогою дослідницької діяльності. Дослідницька діяльність базується на комплексних, реальних технічних проблемах і ретельно опрацьованих завданнях. Це дозволить учням оволодіти знаннями та сформувати навички у практичній діяльності, пройти технологічний алгоритм від зародження інноваційної ідеї до створення комерційного продукту, а також навчитися презентувати його потенційним інвесторам.

   Якість освіти багато в чому визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності вчителя, тому у 2016/2017 навчальному році Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти планує проведення семінарів-тренінгів, науково-практичних семінарів, тренінгів, вебінарів для керівників ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ, ПТНЗ, методистів районних, міських відділів освіти, вчителів з питань організації навчання за напрямками та проблематикою STEM–освіти, що сприятиме підвищенню професійної компетентності педагогів.

   З метою мотивації учнів до науково-дослідної діяльності викладачам необхідно використовувати у своїй роботі напрацювання таких науково-педагогічних працівників, як Андрущенко Т.І., Буліга С.М., Бревус С.М., Величко В.Ю., Гальченко С.А., Глоба Л.С., Гуляєв К.Д., Камишин В.В., Клімова Е.Я., Комова О.Б., Лісовий О.В.,Ніколенко Л.Г., Норчевський Р.В., Попова М.А.,Приходнюк В.В., Рибалко М.Н., Стрижак О.Є., Чернецький І.С. та інших.

   Також, викладачі можуть надавати учням інформацію щодо роботи МАН-лабораторій, віртуальних лабораторій з хімії, фізики, біології та інших наук, музеїв з інтерактивним науковим обладнанням і можливостей інших інтернет-ресурсів.

   Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе у науково-технічній або іншій сфері є участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях, турнірах, наукових пікніках, фестивалях та інших інтелектуальних змаганнях.

   Закладам освіти, що працюють за напрямком STEM–освіти, доцільно включити у плани роботи проведення просвітницьких акцій, організацію літніх та зимових таборів, наукових пікніків, фестивалів науково-технічної творчості.

   Отже, для ефективного формування раннього професійного самовизначення і усвідомленого професійного вибору, популяризації інженерних професій, підтримки обдарованих учнів, рівного доступу до всіх напрямків якісної освіти дітей з особливими потребами, поширення інноваційного педагогічного досвіду та освітніх технологій, широкої пропаганди результатів дитячої науково-технічної творчості необхідно розповсюдження ідеї впровадження STEM–освіти, популяризація науки, розробка методології та її впровадження, створення національної мережі закладів, що працюють за напрямком STEM та проведення організаційних заходів з експериментально-дослідницької діяльності.



 | 16.11.2017 | Переглядів: 2558 | Коментарів: 0 | детальніше

Біологія


Категорія: Методична робота

   У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392, і затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06.06.2012 року зі  змінами, затвердженими наказом Міністерства  освіти і науки України від 29.05.2015 № 585.

   Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у поточному році були оновлені навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

   Таким чином, навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному роціздійснюватиметься за такими навчальними програмами:

   6-9 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html);

   8 -9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма з біології для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983.Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html );

   10-11 класи:

   рівень стандарту - Програма з біології 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826. Програму розміщено на сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

   академічний рівеньпрограма надрукована у збірнику: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

   профільний рівень -програма надрукована у збірнику: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

   Усі навчальні програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчитель може самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.

   Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 

   7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с. Звертаємо увагу, що у 2014 році дію грифа на зазначений збірник програм було продовжено без внесення змін у перелік і зміст програм. Тому у  навчальному процесі може використовуватись  як збірник  програм 2014 року видання так і збірник програм 2009 року видання. Змістпрограм курсівза вибороміфакультативівякікількістьгодин та клас,вякому пропонуєтьсяїхвивчення,єорієнтовним.Учительможе творчо підходитидо реалізаціїзмісту цих програм, ураховуючикількістьгодин виділених на вивченнякурсу за вибором (факультативу),інтереси та здібності учнів,потреби регіону, можливостінавчально­матеріальноїбази навчального закладу. Окремі розділизапропонованихузбірникупрограм можутьвивчатисяяксамостійні курси за вибором.Слід зазначити,щонавчальніпрограмикурсівзавиборомможна використовуватитакождля проведенняфакультативнихзанятьінавпаки, програми факультативівможна використовуватидлявикладаннякурсів за вибором.

   Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх навчальних закладах(додатки1-3, 5-13) біологія у 6-9 класах вивчається
2 години на тиждень, за виключенням спеціалізованих шкіл з навчанням мовами національних меншин  і поглибленим вивченням іноземних мов (додаток 4), в яких у 7 класі на вивчення біології передбачено 1,5 години на тиждень.

   У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою навчання (додатки 14-15) біологія вивчається у 6 і 7 класах – 1годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх  (змінних) загальноосвітніх школах  із заочною формою навчання (додатки 16-17) у
6 – 9 класах біологія вивчається  1годину на тиждень.

   Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657)  біологія в старшій школі вивчається 1,5 години на тиждень на  рівні стандарту та академічному рівні і 5 годин на тиждень на профільному рівні.

   Варіативна складова Типових планів може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. Навчальний заклад, враховуючи інтереси учнів, може за рахунок варіативної складової виділити на вивчення біології  на академічному рівні/рівні стандарту в 10 та/або 11 класі не 1,5 а 2 години на тиждень.  У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Учитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для предмета «Біологія».

   Починаючи з 2017/2018 навчального року вивчення біології
у 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за навчальною програмою, в яку внесено зміни з урахуванням Концепції Нової української школи, що визначає компетентнісний підхід як основу модернізації змісту загальної середньої освіти. 

   Оновлена програмаз біології для 6 – 9 класів забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути не «мертвим багажем», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

   У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Біологія»,  його внесок у формування10 ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи.

   Змінена структура програми орієнтує вчителя на визначальне місце  очікуваних результатів навчання. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (вимоги щодо рівня їх підготовки), встановлені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), є обов’язковим мінімумом для отримання документа про базову середню освіту. Вони задані в діяльнісній формі і є основою для розробки матеріалів для оцінювання результатів навчання, проведення державної підсумкової атестації.

   Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів поділяються на три складники, що відповідають складникам компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний (ставлення).  У результативній частині програм зроблено акцент саме на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів при вивченні кожної теми. Це дозволяє зосередити увагу саме на діяльнісному підході. До знаннєвого складника, враховуючи пропозиції учителів, що надійшли під час обговорення, включено перелік обов’язкових термінів, якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми.

   Змістова частина програми є похідною очікуваних результатів навчання. У ній відображенні елементи змісту, які забезпечують формування компетентностей і наскрізні змістові лінії.

   У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність». Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в  життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них щодо формування ключових компетентностей.

   У змісті  в межах кожної теми виділено до 40 % програмового матеріалу в опційне навчання - цей матеріал виділено у програмі курсивом. Учитель може включати ці питання у навчальній процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які ввижаються найбільш корисними і доцільними, зважаючи  на рівень підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо.

   Впорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано на пріоритет проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних проектів («проектів»-рефератів). Учитель може пропонувати іншу, не зазначену у програмі,  тематику проектів. Наведена у програмі кількість годин на вивчення певних навчальних тем є орієнтовною, учитель може її змінювати а також  може змінювати послідовність вивчення тем в межах одного навчального року  без порушення логіки викладання.

   Курс біології дев’ятогокласу завершує природознавчий цикл базової загальної середньої освіти і покликаний сформувати у випускників основної школи ключеві компетентності, які забезпечують знання та розуміння фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.

   Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології для 9 класу загальноосвітніх навчальних базується на реалізації функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і передбачає засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя. Такий підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності, розуміти біологічну картину світу, формувати екологічну, генетичну і гігієнічну грамотність, оцінювати роль знань з біології для суспільного розвитку. 

   Так, у 9 класі поняття спадковості і мінливості займають одне з центральних місць при вивченні курсу. Знання основ цитології є підґрунтям для виявлення молекулярних основ спадковості і мінливості. Спадкові зміни – мутації – пов’язані зі зміною матеріальних основ спадковості і тому є ключовим механізмом еволюції.  Знайомство з особливостями мутаційного процесу забезпечує розкриття творчої ролі природного добору (збереження корисних для організму мутацій у наступних поколіннях). Поняття реалізації спадкової інформації в ході онтогенезу продовжується розвиватися під час вивчення екології у зв’язку з дією зовнішнього середовища на формування організму.

   В оновленій програмі біології для 9 класу  оптимізовано навчальне, психологічне і фізичне навантаження школяра за рахунок скорочення описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного і прикладного значення, у тому числі  про будову молекул речовин, органоїдів клітини, хімічних основах клітинного метаболізму, формах природного добору; перенесення складних теоретичних понять з основної у старшу школу.

   Зміст оновленої програми відображає сучасні уявлення біологічної науки про живу природу, посилена прикладна її спрямованість. Так, у зміст програми 9 класу включено такі актуальні питання сучасної науки, як генетична та клітинна інженерія, генетично-модифіковані організми тощо.

   Наскрізна змістова лінія «Здоров'я і безпека» в оновленій навчальній програмі для 9 класу відображена системно в усіх її темах. Це дозволяє розкрити ознаки та причини здоров’я/патології, визначити роль ендогенних та екзогенних  чинників, забезпечити набуття учнями діяльнісних здібностей та безпечної поведінки.

   Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» програми розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення збалансованого розвитку.

   Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Громадянська відповідальність», прагнуть сформувати громадянську позицію щодо збереження заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги у біосфері. Так, до діяльнісного складника очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів теми 8. «Надорганізмові біологічні системи» додано:

- бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті та ставлення;

- формує громадянську позиціюв галузі збереження довкілля.

   Важливе завданням навчання біології  - оволодіння учнями дослідницькою компетентністю: володіння біологічними методами дослідження, використання знань на практиці, уміння формулювати цілі, проблему, гіпотезу дослідження, планувати, здійснювати експеримент, аналізувати його результати, робити висновки.

   У 9 класі посилено увагу до вивчення методів біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи  шляхом включення у «Вступ» змістового блоку «Біологія як наука. Основні методи біологічних досліджень». Важливо, щоб учні не тільки пояснювали їх значення, а й могли використовувати їх у самостійних наукових дослідженнях. Враховуючи, що дев’ятикласники ще не мають досвіду практичної наукової діяльності, вчителю слід сформувати поняття  про сутність загальнонаукових, конкретно-наукових методів і принципів дослідження в біології, уявлення про планування і організацію наукових експериментів, показати, чим експеримент відрізняється від спостереження. У «Вступі» продовжується поглиблення знань про ознаки живого, біологічні системи, рівні їх організації, методи біологічних досліджень та практичне значення біологічних знань для благополуччя існування людства. До опційного віднесено такий результат діяльності, як: усвідомлює значеннявнеску учених, у тому числі українських, у розвиток галузей біології.

У розділі «Клітина» представлені хімічний склад клітини, її структури і функції, обмін речовин та способи збереження і реалізації спадкової інформації. Така логіка подачі матеріалу дозволяє сформувати в учнів поняття про клітину як основну структурно-функціональну одиницю життя  і сприяє кращому засвоєнню наступних розділів. Тому розділ програми вперше розглядає будову та функції клітини не по окремих органелах, а по функціональних клітинних системах: (спадковий апарат, білоксинтезуюча система клітини та інші). У кожній системі розглядаються її компоненти, їх функції, особливості взаємодії частин функціональної системи та взаємодія цілісної системи з іншими.

   Тема «Закономірності успадкування ознак» присвячена вивченню основних закономірностей і механізмів передачі спадкової інформації, виникненню різних форм мінливості, які забезпечують процес мікроеволюційних змін у популяціях. Значна увага приділяється проблемам генетики онтогенезу, медичної генетики. Основна мета теми зорієнтувати учнів на урозуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.

   Виокремлення теми «Еволюція органічного світу» має дидактичне значення у формуванні інтегральної компетентності. Застосовуючи базові біологічні та екологічні знання, отриманні під час вивчення всіх курсів біології, учні під час  вивчення теми встановлюють причини біологічного прогресу (розквіт комах, птахів, ссавців, покритонасінних рослин), пояснюють різноманіття організмів як результат ускладнення їх організації, роблять висновок про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття.

   Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем «Надорганізмові біологічні системи» та «Біологія як основа біотехнології та медицини». Доцільність структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опанування поняттями попередніх тем забезпечує бачення учнями причинно-наслідкових зв’язків і цілісність живої природи. Розкриваючи зміст тем, учителю важливо акцентувати увагу школярів на можливості використання набутих знань у повсякденному житті для вирішення прикладних задач: збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; участь у природоохоронній діяльності; оцінки використання генетично-модифікованих організмів  на природні екосистеми і здоров’я людини; застосування теоретичних знань та практичних навичок у сфері бізнесу з дотриманням екологічної безпеки та сталого розвитку суспільства.

   Практична частина програми біології 9 класу спрямована на поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Виконання практичних робіт «Розв'язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот» та «Розв’язання елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції» сприятиме усвідомленому засвоєнню теоретичних понять, виявленню рівня сформованості уміння порівнювати та застосовувати знання у дещо зміненій ситуації. Із програми вилучено практичну роботу  «Порівняння будови та процесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя».

   У процесі вивчення біології 9 класу важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення дослідницьких проектів. В оновленій програмі уточнено теми окремих проектів, зокрема: «Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)»;   дослідницький проект «Виявлення рівня антропогенного / техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості».

   Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'язаної з використанням біологічних знань.

У програмі 9 класу для поглибленого вивчення розширено навчальний матеріал теми «Біорізноманіття» і включено змістовий блок, присвячений різноманітності біоти України, принципам і підходам до її збереження. Вивчення відповідних тем зорієнтовано на ознайомлення учнів з унікальними природними об’єктами, домінуючими групами видів певних природних територій, екосистемами та заповідними територіями України, формування в учнів природоохоронної свідомості.

   Оскільки до навчальних програм для поглибленого вивчення зміни не вносились, при плануванні й проведенні уроків у класах з поглибленим вивченням біології мають бути враховані рекомендації, що відображають ключові зміни в оновленній навчальній програмі з біології для загальноосвітніх навчальних закладів.

   Формування компетентностей – це складний, цілеспрямований процес. Його доцільно розпочати з визначення компетентностей, які можуть бути сформовані на уроках біології, а також установлення співвідношення між ключовими і предметними компетентностями, які реалізуються в шкільному курсі біології. Наприклад, формування предметної компетентності щодо оволодіння прийомами роботи з текстами, табличними даними, схемами біологічного змісту, зображеннями біологічних об’єктів, використовувати комп’ютерну техніку та інформаційно-комунікаційні технології для проведення обчислень, графічного аналізу, пошуку та представлення біологічної та екологічної інформації, створювати інформаційні продукти, спрямовані на поширення, донесення та роз’яснення актуальних наукових питань біології, проблем збереження здоров’я, якості довкілля та збалансованого розвитку людства забезпечує формування ключової інформаційно-цифрової компетентності. 

   Наступним кроком має бути аналіз навчальної програми з біології з метою визначення предметних компетентностей,які можуть  бути сформовані при вивчення певної теми, і системи пізнавальних дій учнів, які забезпечують їх формування. Учителю необхідно визначити конкретні знання, уміння і здатності, які складають компетентності і якими повинні оволодіти учні упродовж вивчення теми; відібрати зміст, методи і засоби навчання, які забезпечать формування визначеної компетентності.

Наводимо можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології, що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання школярі здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.

   Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні задачі, і як наслідок, різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

   Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної складової частини живої природи.

   Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом
МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

   Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з біології у 10-11 класах, екології у 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).

   Оцінювання навчальних досягнень учнів 10-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

   В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти. Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, які можуть бути використані при вивчені біології та екології  постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки: (www.mon.gov.ua), веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти: (www.iitzo.gov.ua).



 | 16.11.2017 | Переглядів: 3210 | Коментарів: 0 | детальніше