1. Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року (затверджено Законом України від 5 березня 2009 року № 1065-VI);
        2. Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (затверджено Законом України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI);
        3. Державна цільова соціальна програма "Молодь України" на 2009-2015 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 41);
        4. Державна цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1242);
        5. Державна цільова соціальна програма "Школа майбутнього" на 2007-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007р. № 1071);
        6. Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1016);
        7. Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2010 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. №410);
        8. Державна програма підтримки сім'ї на період до 2010 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 244);
        9. Державна програма "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006р. № 1849);
        10. Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1767);
        11. Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 623).

        Практичний психолог – спеціаліст у галузі практичної психології, що проводить психологічну практику. Він реалізує свої професійні функції за допомогою специфічних прийомів, методів і технологій, що ґрунтуються на наукових знаннях механізмів функціонування психіки, законів людської поведінки і розвитку.
        З метою посилення ролі і значимості психологічної складової освітнього процесу, підвищення ефективності діяльності практичних психологів та соціальних педагогів Міністерством освіти і науки України затверджено Концепцію розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року. Концепція визначає засади і напрями розвитку психологічної служби системи освіти через реалізацію низки практичних заходів.
Відповідно до положень Концепції діяльність працівників психологічної служби закладів освіти мають бути спрямовані на:
─ підвищення власної психологічної і професійної компетентності, безперервну освіту і самовдосконалення, опанування інноваційними методами і технологіями надання психологічних і соціальних послуг;
─ інформаційно-методичне забезпечення системи управління освітою (профілактика і усунення факторів негативного впливу освітнього середовища на розвиток особистості учнів);
─ психологічне проектування (система психологічних, педагогічних, соціальних дій щодо створення розвивального освітнього середовища);
─ психологічну експертизу педагогічних інновацій (оцінка відповідності освіти поставленим завданням, віковим і психологічним можливостям учнів);
─ забезпечення якості і доступності психологічних і соціальних послуг (система дій, спрямований на контроль якості послуг).
        З метою професійного сприяння розвитку особистості дітей та учнівської молоді, забезпечення захисту їхнього психічного здоров’я, здійснення психологічної просвіти всіх учасників навчально-виховного процесу рішенням сесії Київської обласної ради V скликання від 17.07.2008 затверджений проект „Психологічний супровід навчально-виховного процесу” як складової програми розвитку системи освіти Київської області на 2009-2012 роки.
        Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психологічної служби системи освіти України, розміщено на освітньому порталі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів , систематизовано у збірниках Міністерства освіти і науки України .
        Практичний психолог закладу освіти вирішує такі завдання :
- відстежує особливості психічного розвитку дитини на різних етапах навчання.
- створює психологічні умови для повноцінного розвитку кожної дитини в межах її вікових та індивідуальних можливостей.
- надає допомогу дітям, які мають труднощі в психічному розвитку.
        До основних завдань соціального педагога належать:
- забезпечення соціально-педагогічного патронажу дітей та молоді в системі освіти;
- вивчення та оцінювання особливостей діяльності і розвитку учнів, мікроколективів, шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об’єднань;
- прогнозування на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи;
- надання консультативної соціально-пе¬дагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу з пи¬тань соціальної педагогіки;
- надання соціальних послуг, спрямованих на задоволення соціальних потреб учнівської молоді.
        Практичні психологи та соціальні педагоги безпосередньо підпорядковуються керівникам дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів або директорам (завідуючим) центрів практичної психології і соціальної роботи, які затверджують їхні плани роботи та статистичні звіти згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1\9-352 щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України.
        Тривалість робочого тижня практичного психолога, соціального педагога визначена пунктом 4.8 Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999 №127 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.1999 р. за № 922\4215), і складає 40 годин. Із них 20 годин відводиться для роботи безпосередньо у навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 годин - на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо, які можуть виконуватися за межами навчального закладу.
        Для роботи практичному психологу, соціальному педагогу в загальноосвітньому навчальному закладі необхідно виділити окремий, спеціально обладнаний кабінет, розташований в зручному для відвідувачів місці. На вхідних дверях встановлюється табличка "Практичний психолог" або "Соціальний педагог", під нею – графік роботи, затверджений керівником навчального закладу.

        Документація практичного психолога, соціального педагога ділиться на п'ять категорій:
        1. нормативно-правову (закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, накази, розпорядження, Положення Міністерства освіти і науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби системи освіти України);
        2. навчально-методичну (підручники, навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо);
        3. довідково-інформаційну (матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах, навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними працівниками, батьками тощо);
        4. обліково-статистичну (облік товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік (місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.);
        5. для службового використання (індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування, журнали індивідуальних консультацій, протоколи корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо).
        Доступ до документів категорій 4 і 5 регулюється працівниками психологічної служби на підставі пунктів 4.3 - 4.6 Етичного кодексу психолога, прийнятого на І Установчому з'їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року та пунктів 4.4, 4.5 Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 №691). Практичний психолог не має права передавати методичні матеріали особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не має права розкривати зміст конкретної методики (за винятком доступних роз'яснень правоохоронним і судовим органам).
        Річний план працівників психологічної служби закладу освіти роботи погоджується з методистом районного, міського методичного кабінету, який відповідає за діяльність психологічної служби, до кінця серпня, затверджується керівником навчального закладу не пізніше 1 вересня.
        У плані роботи практичного психолога, соціального педагога повинні бути враховані:
- участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм, накази та рішення колегій Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки обласної державної адміністрації, Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;
- пріоритетні напрями роботи навчального закладу, запити адміністрації;
- аналіз діяльності психологічної служби закладу освіти;
- специфіка роботи з дітьми (учнями) на кожному віковому етапі їхнього розвитку.
        Аналітична частина річного плану роботи оформлюється за схемою:
1) вказуються загальні відомості про навчальний заклад (повна назва, проблема, над вирішенням якої працював навчальний заклад, практичний психолог, соціальний педагог), кількість учнів (дітей) у навчальному закладі, кількість класів, особливості навчальних класів (груп) (наприклад, класи з поглибленим вивченням предметів, профільні класи) тощо;
2) проводиться короткий аналіз найбільш актуальних проблем, над якими працівник психологічної служби працював протягом навчального року:
- описується результативність проведеної роботи;
- зазначаються труднощі, які виникали у роботі;
3) визначаються основні завдання, які планується вирішити у новому навчальному році;
4) вказується запит адміністрації на наступний навчальний рік, проблематика роботи навчального закладу.
        Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 №1/9–352 практичний психолог у закладі освіти здійснює професійну діяльність за такими напрямами:
- психодіагностична робота;
- консультаційна робота;
- корекційно-відновлювальна та розвивальна робота;
- психологічна просвіта;
- організаційно-методична робота;
- зв'язки з громадськістю.
        Для здійснення ефективної психодіагностики практичний психолог повинен мати відповідну професійну підготовку, яка дозволяє йому користуватися діагностичними методиками, тестами. Необхідно враховувати доцільність здійснення здіснення діагностичних процедур, вивчити запит педагогічних працівників, батьків, адміністрації закладу освіти, оцінити мету та спрямованість психодіагностичних методик, коректно використовувати результати діагностики, надавати рекомендації щодо створення умов для подальшого розвитку дитини, організовувати ефективну корекційно-розвивальну роботу.
        Для проведення комплексної діагностики практичний психолог розробляє програму дослідження, де має зазначити актуальність дослідження, об'єкт, предмет, мету, завдання, вікову категорію респондентів, перелік діагностичних методик, що використовуються.
        При відборі діагностичних методик для психологічного дослідження доречно керуватися принципом взаємовідповідності. Якісні та кількісні показники мають доповнювати один одного. Важливо враховувати, що структура будь-якого психічного явища передбачає взаємозв'язок компонентів кожної із трьох основних сфер психіки: пізнавальної, емоційної та поведінкової.

Завантажити:
polozhennya-pro-psixologichnu-sluzhbu.doc [99 Kb]

        Одним із важливих напрямків розвитку сільської школи є психологізація освітнього процесу. Це зумовлено, у першу чергу тим, що в останні роки збільшились обсяги шкільного навантаження, окрім того, сільські учні ще й змушені працювати фізично, допомагаючи вдома по господарству. Все це супроводжується інтелектуальним та фізичним перевантаженням, що впливає на стан психічного здоров’я дітей.
        За час свого існування психологічна служба системи освіти району накопичила значний досвід, має певні досягнення, а головне – потребу у працівниках нашої галузі у навчальному закладі будь-якого рівня розуміють сьогодні керівники та педагоги цих установ.
        В своїй роботі працівники психологічної служби керуються Програмою розвитку системи освіти Іванківського району на 2008-2012 рр.
        Станом на 01 вересня 2009р. у психологічній службі системи освіти працює 13 практичних психологів та 4 соціальних педагогів.
        Динаміка забезпечення працівниками психологічної служби закладів освіти району ( у %)

2006–2007 н.р.	2007–2008 н.р.	2008–2009 н.р.	2009-2010н.р.
35%	48%	56%	63 %

        Відповідно до Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти лише у Іванківському районному ліцеї , ДНЗ №1 та №5 є повне забезпечення кабінетами практичного психолога, що становить 21%. 30% практичних психологів та 50 % соціальних педагогів мають окремий кабінет. Суміщене робоче місце у 49 % практичних психологів та 50 % соціальних педагогів. Потребують поліпшення умов роботи практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти району шляхом виділення окремих кабінетів (згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від19.10.2001р. № 691) та забезпечення сучасними технічними засобами.

Понеділок	Апаратна нарада День роботи методистів з керівниками РМО і ШМО: І – природничо-математичний цикл; ІІ – гуманітарні предмети; ІІІ – дошкільне виховання, молодші класи, історія/правознавство; ІV – трудове навчання, фізична культура, образотворче мистецтво, музика;
Вівторок	Резерв керівних кадрів День для методичної роботи вчителів української мови та літератури, вихователів (дошкільне виховання, ГПД), математики/інформатики, біології, фізичної культури, практичних психологів, соціальних педагогів
Середа	І – день директорів шкіл І-ІІ ступенів, заступників з навчально-виховної роботи шкіл І-ІІІ ступенів; ІІ – день директорів шкіл; ІІІ – Методична рада; ІV – день директорів шкіл
Четвер	День для методичної роботи вчителів початкової ланки, зарубіжної літератури/російської мови, хімії, образотворчого мистецтва І – день заступника з виховної роботи; ІІ – навчання класних керівників; ІІІ - навчання молодих вчителів
П’ятниця	День для методичної роботи вчителів фізики, географії, історії/правознавства, етики, трудового навчання, іноземної мови

 

Склад методичної ради РМК
Голова ради: Малащенко О. Ю. – зав. РМК
Члени ради: Процик Л.Г., вчитель-методист, Заслужений вчитель України, керівник РМО вчителів української мови та літератури.
Богуш Т.М., вчитель географії, керівник РМО вчителів географії.
Грицаєнко В.В., вчитель математики Прибірського НВК, керівник РМО вчителів  математики.
Федірко Н.В., вчитель-методист, директор Іванківського районного ліцею.
Шевцов І.М., вчитель-методист Розважівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Поліщук О.М., директор Іванківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2.
Ройт О.О., директор Іванківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Клименок С.І., голова райради профспілки працівників освіти.
Ніколаєнко М.П., вчитель-методист, вчитель фізичної культури Іванківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, керівник РМО вчителів фізичної культури.
Кравченко С.М., вчитель історії Обуховицької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Мараченко Н.М., заступник директора з навчально-виховної роботи початкової ланки Іванківської ЗОШ І-ІІ ступенів №2
Алексєєва Т.О., завідуюча ДНЗ «Веселка».
Василенко Н.В., методист РМК.
Іванник І.П, методист РМК.
Ничипоренко І.С, методист РМК.
Гніденко В.М., методист РМК.
Давиденко В.К., методист РМК.
Леляк Л.А., методист РМК.
Порхун В.П., методист РМК.
Степаненко В.М., методист РМК.
Свириденко Т.Д. – методист РМК

 

Перспективний план огляду навчальних кабінетів Іванківського району

Навчальний рік	Перелік кабінетів
2009-2010	Кабінети: правознавства, образотворчого мистецтва, математики, біології
2010-2011	Кабінети: історії, хімії, фізики, початкових класів, іноземної мови
2011-2012	Кабінети: географії, трудового навчання, обслуговуючої праці Спортивні зали Шкільні бібліотеки Шкільні музеї
2012-2013	Кабінети: основ здоров’я, інформатики Шкільні методичні кабінети
2013-2014	Кабінети; зарубіжної літератури, російської мови, української мови та літератури, музики

      У 2009-2010 навчальному році дитяче самоврядування в районі координує Зайченко Наталія Василівна (на базі ЦДЮТ). Роботою учнівського самоврядування охоплено 2356 учнів. У закладах діють різні системи самоврядування та обрані виховні проблеми, над якими працюють педагогічні та учнівські колективи.

      Через Президентську республіку здійснюється самоврядування в Іванківському районному ліцеї, Іванківській ЗОШ І-ІІІ ст. №2, Мусійківській, Обуховицькій, Олізарівській ЗОШ І-ІІІ ст., Горностайпільському, Сукачівському, Феневицькому НВО, Жміївській та Руднє-Тальській ЗОШ І-ІІ ст.

      У Кухарівській школі діє дитяча організація „Країна Дивосвіт”, у Розважівській – „Тризубці”, у Прибірському НВО – „Сузір’я”, у Макарівській школі – „Веселка”.

      У Іванківській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Шпилівській та Запрудській школах - учнівські комітети.

      У зв’язку з малою кількістю дітей виникають проблеми по організації учнівського самоврядування в школах І-ІІ ст. Але і в таких закладах діють учнівські товариства. Це Блідчанська , Варівська, Кропивнянська, Оливська, Оранська, Страхоліська, Термахівська школи.

      Протягом минулого навчального року були проведені такі заходи:
- тренінг „Життєві перспективи”;
- до Дня Перемоги проведені урочистості за участю представників батьківських рад, старшокласників та ветеранів Великої Вітчизняної війни;
- спільні засідання з головами батьківських рад, рад старшокласників та вчителів ( три рази на рік).
- навчання лідерів учнівського самоврядування на базі ЦДЮТ на теми „Розвиток лідерських та організаторських здібностей”, „Шкільна родина – зробимо її щасливою”, круглий стіл „Учнівське самоврядування. Досвід. Проблеми”;

      Також взяли участь в дитячих конкурсах, акціях, фестивалях та педагогічних і методичних конкурсах, а саме на кращий навчально-методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики та на кращий навчально-методичний матеріал „З досвіду роботи учнівського самоврядування”.

      На базі Центру творчості та на базі шкіл району діють гуртки самоврядування: „Лідер” (ЦДЮТ), „Ерудит”(ліцей), „Милосердя” (Іванківські школи, Розважівська, Мусійківська, Запрудська школи); створені проекти „Скажемо палінню – ні!”, „Молодь сьогодення – за здорове майбутнє”.

      Протягом 2008-2009 н.р. проводилися методичні об’єднання на теми:
- Педагогічна взаємодія класного керівника та учнівського колективу в розвитку самоврядування;
- Інноваційно-педагогічні напрями роботи з обдарованими дітьми, дітьми з девіантною поведінкою в системі виховної роботи;
- Роль керівника творчого об’єднання в розвитку та самореалізації особистості.
Семінари-практикуми:
- презентація системи роботи учнівської організації ( на базі Розважівської ЗОШ);
- президентська республіка – школа демократії ( на базі ліцею);
- формування духовних та морально-етичних цінностей особистості (на базі ЦДЮТ).
Наради:
- роль учнівського самоврядування у формування творчої, працелюбної особистості;
- творча співпраця школи та Центру творчості у формуванні ціннісних якостей та високої моралі.
У березні 2007 року створена асоціація батьківської громадськості, яку очолює Матюшок Ірина Леонідівна. Батьківська громадськість бере участь в методичних об’єднаннях, нарадах, круглих столах, тренінгах, сприяє покращенню просвітницької, виховної роботи, вихованню патріотизму, любові до батьків, поваги до вчителів.

      Але разом з тим існують деякі проблеми:
- необхідна інформаційно-методична база (недостатня кількість методичної літератури, єдиних технологій, алгоритмів, які кожен колектив міг би творчо адаптувати відповідно до своїх умов, бажань та можливостей;
- для створення системи учнівського самоврядування потрібні педагоги, які б глибоко займалися цим питанням;
- система учнівського самоврядування передбачає надійну інформаційну, методичну та практичну підготовку. Необхідні курси підвищення кваліфікації, тренінги, семінари для координаторів шкільних парламентів та рад дітей.

      Щоб вирішити ці проблеми, потрібно переглянути традиційні погляди на учнівське самоврядування. Задля цього необхідна активізація діяльності районних органів самоврядування дітей і молоді, педагогічного, батьківського колективів та гілок влади всіх рівнів. Зробити це можна, об’єднавши зусилля працівників освіти, батьків та лідерів учнівського самоврядування.