У с.Термахівка освітній заклад засновано наприкінці XIX ст.. Спершу це була церковнопарафіяльна школа.
        Понад ЗО років життя, усі свої сили І знання віддавав педагогічній діяльності Г. І. Кожара, учитель Історії, колишній директор школи, учасник Великої Вітчизняної війни 1963 р. за ініціативи Григорія Івановича збудовано нове двоповерхове приміщення школи, в якому й тепер навчаються учні.
        На честь 40-річчя Перемоги над фашизмом було створено й урочисто відкрито кімнату-музей бойової слави, де висвітлено бойовий шлях 336-ої стрілецької дивізії яка визволяла Термахівку. На стендах відтворено життєвий і бойовий подвиг славних земляків-термахівчан.
        У школі є педагогічні династії К. С. Коваленко, й свекор, чоловік, син, К. О. Кузьменко, її дочка, А. Д. Давиденко, його син.

Отрошенко Оксана Олександрівна

        До 1930 р. постійного приміщення для школи в селі не було. Школа майже щороку кочувала по великих хатах селян за певну плату.
        У 1934 р. вона була вже семирічною, з'явилися паралельні класи. Душею вчительського колективу були К. І.Кушнірчук і його дружина – К. М. Прокопович. Здавалося, вони вміли і знали все. Кіндрат Іванович викладав історію, географію, співи. Відразу створив географічний гурток, навчив учнів виготовляти саморобні пантографи, організував великий учнівський хор, драматичний гурток, їздили з концертами селами Чорнобильського району, неодноразово виступали в Чорнобилі І виборювали призові місця.
        Катерина Миколаївна викладала математику, малювання, креслення. Добре малювала. Її малюнками Кіндрат Іванович унаочнював свої уроки. Після пожежі в селі спроектували нову школу, яка стала окрасою населеного пункту. Велика заслуга в цьому К. І. Кушнірчука. Восени 1937 р. Кіндрата Івановича і Катерини Миколаївни раптово не стало. Їх заарештували, а людям сказали, що вони вороги народу. Упродовж 50-ти наступних років у Страхоліссі жила память про справжніх учителів -Кіндрата Івановича і Катерину Миколаївну.
        І ось 29 серпня 1989 р. Страхоліссям облетіла звістка – К. І. Кушнірчук живий. По радіо передавали його спогади про арешт і тяжку, виснажливу працю на будівництв КуйбишевськоІ ГЕС.
        Історію Страхоліської школи після війни творив і Г. Г. Андрущенко. 1960 р. Страхоліська восьмирічна школа була учасником І Київської обласної виставки кролівництва й здобула третю премію і путівку в табір «Молода гвардія». Кілька років школа була учасником Республіканської виставки робіт юних натуралістів у Києві. Учні школи брали участь у Республіканському зльоті юних натуралістів.
        Українському народу Страхоліська школа самих лише педагогів дала понад 59. На жаль, Страхоліссям чорною хмарою пронеслася Чорнобильська біда.
        Колектив школи очолює Лапутько В.В.

Лапутько Валентина Василівна

        У 1901 р. в с Русаки було відкрито першу школу 1946 р. працювала також вечірня школа сільської молоді, в якій навчалося 15 учнів. Багато вчителів мало вищу освіту. К. Ф. Ткач - досвідчений педагог, умілий керівник, усе своє життя присвятив дітям ; його педагогічний
стаж - 41 рік, з них 17 років обіймав посаду директора школи . До цього часу працюють у школі досвідчені вчителі Н. П. Орещенко, викладач математики і фізики І категорії, яка має 39 років педагогічного стажу, М. Д. Сергієнко, учитель історії та правознавства і категорії, із 44-річним педагогічним стажем, відмінник освіти України і старший учитель, О. П. Денисенко, учитель початкових класів - 34 роки педагогічного стажу, відмінник освіти України, старший учитель.

КомаренкоОльга Василівна

        У с. Рудня-Тальська, в хаті (біля садиби І П Ляха), було відкрито початкову школу, де вчилися діти незаможніх селян.
        Руднє - Тальська школа відома в районі як заклад, де повоєнні роки аж до 1970 р. влітку відпочивали діти.
1976 р. директором школи призначили Н К Мельниченко -вчителя математики (на посаді й нині). За роки керівництва школою їй поталанило працювати пліч-о-пліч Із чудовими людьми, педагогами за покликанням серця. Це М. І. Керекез-учитель російської мови І літератури, який віддав Руднє-ТальськІй школі 50 років життя, є прикладом для дітей, батьків, учителів. М. П. Боровий і О. А. Борова-учителі від Бога. Є династії педагогів, зокрема Мельниченків.
        З 2008 року директором закладу є Артем’єва Марина Андріївна.

Артем’єва Марина Андріївна

        До 1917 р. в Ораному було дві школи церковнопарафіяльна і земська, збудована в 1908 р. , що діє й досі. За пропущені дитиною дні батьки були зобов'язані привезти певну кількість дров (возів) для опалення шкільного_приміщення і порубати їх.
        До війни в Оранській школі працювала вчителькою легендарна партизанка-зв'язкова, уродженка смт. Іванків К.Р.Фещенко, 1919 р. народження, яку фашисти розстріляли в 1943 р. 24 роки працювала в Оранській школі Н.П. Карпенко, з них директором і завучем-14 років, загальний стаж її роботи становить 45 років.
        Після аварії на ЧАЕС 14 травня 1986 р , згідно з наказом № 44, 79 дітей вивезли на оздоровлення до м. Одеси. У цей час школа була заселена шахтарями з Воронежа і Донецька, які робили підкоп під четвертий реактор. Вони переобладнали їдальню. Жили шахтарі в школі до серпня. Силами вчителів і техпрацівників було відремонтовано й дезактивовано всі приміщення в школі. Навчання розпочалося 1 вересня 1986 р.
        З 1991 р. педагогічний колектив школи очолює О.А.Цудінович.

Цудінович Ольга Адамівна

        Макарівську школу відкрито в 1924 р. 1929р. вона називалася школою колгоспної молоді. Учитель Й. І. Прокопенко за тривалу (з 1 вересня 1929 р.) і бездоганну роботу нагороджений медаллю «За трудовую доблесть», обирався депутатом сільської ради.
        Активною, невтомною, і дієвою особистістю, енергійним і вимогливим керівником - такою пам'ятають у Макарівській школі М. В. Дубову, яка очолювала освітній заклад упродовж 24 років, з 1955 р. до 1979 р. , а потім працювала вчителем до 1992 р.
        З 2008 року директором закладу є Якименко Тамара Миколаївна

Якименко Тамара Миколаївна