Меню

Пошук

Опитування

Оцініть сайт

   
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

Корисні посилання





















БУЛІНГ У ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ


Категорія: Психологічна служба

    Серед сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування в міжособистісних відносинах підлітків. Такі відно­сини отримали назву шкільний булінг, розповсю­дження якого протягом останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.

    Явище булінгу надзвичайно поширене в сучас­ній школі, психологи й педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усувати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усу­вається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профі­лактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неми­нуче призводить до низки руйнівних наслідків.

    Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) — це форма психічного насильства у вигляді тиску, дискримінації, цькування, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи.

 

БУЛІНГ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЧОТИРИ ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ:

1.Агресивна й негативна пове­дінка.

2.Булінг здійснюється система­тично.

3.Булінг відбувається у взаємо­відносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні мож­ливості.

4.Булінгова поведінка є навмис­но.

    Мотивацією до булінгу стають заздрість, пом­ста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потре­ба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, ціннос­тей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність і віктимність; наявність у дитини-жертви психічних і фізичних вад; від­сутність предметного дозвілля; бажання прини­зити заради задоволення, розваги чи самоствер­дження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.

    Булінгу шкільному середовищі може виника­ти й тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпу­лювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

    Рольова структура булінгу має три елементи:

  • булер, або булі: переслідувач, агресор;
  • жертва;
  • спостерігачі.

З огляду на практичні спостереження можна визначити такі форми  шкільного булінгу:

 1. Фізичний шкільний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду зну­щання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізич­ні приниження тощо. Сексуальний булінг є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булі­нгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається в собі, постійно плаче на самоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.

2. Психологічний шкільний булінг— насиль­ство, пов'язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпев­неність жертви. До цієї форми належать:

  • вербальний булінг: образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне при­ниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви здійснювати певні дії, систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини), задерикуватість, ігнорування або ізоляція (жертва навмисне ізолюється, вига­няється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожу­вання тощо;
  • вимагання (грошей, коштовних або інших речей, їжі, примус що-небудь украсти);
  • кібербулінг — новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комуніка­ції, який охоплює: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток, зні­мання на відео бійок чи інших принижень і викла­дання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі тощо).

         Кажучи про форми прояву булінгу, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску. А втім, ця різниця дуже відносна.

         У своїй загальновідомій книжці «Булінг у школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає такі типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:

  • вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;
  • вони імпульсивні й легко шаленіють;
  • вони часто зухвалі й агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків та вчителів);
  • вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

    Типові жертви булінгу, за дослідженням Д. Ольвеуса, також мають свої характер­ні риси:

  • вони полохливі, враз­ливі, замкнуті й соро­м'язливі;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні,мають низьку самоповагу;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими або з молодшими за віком, ніж з однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізич­но слабшими за своїх ровесників.

    Діти, які стали жертвами булінгу. проявляють такі (зокрема патологічні) особливості поведін­ки:

  • вони прикидаються хворими, щоб уникнути походу в школу;
  • бояться самостійно йти в школу та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;
  • їхня поведінка значно змінюється в бік віктимності;
  • у них спостерігаються явні симптоми стра­ху, що полягають у порушеннях сну й апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;
  • у них виявляють рваний одяг або пошко­джені речі;
  • вони часто просять дати грошей або кра­дуть їх;
  • у них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;
  • мають постійні рани, гематоми, синці та інші травми;
  • вони мовчазні, не хочуть іти на контакт;
  • як вияв крайнього ступеню: можуть здій­снити суїцид.

    Характерними рисами спостерігачів учені зазна­чають відчуття провини та відчуття власного без­силля.

    Булінг у шкільному середовищі впливає на підлітка так, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності організованої взаємодії між школярами не від­бувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.

    Шкільний булінг за своєю при­родою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху.

 

    Технології реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти боулінгу

  • Підчас встановлення факту або в разі під­озри на наявність булінгу, батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу. 
  • Адміністрація спільно із соціально-психо­логічною службою школи невідкладно реагує на подані факти.
  • Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.
  • Бесіда з учнями класу щодо з'ясування проявів булінгу.
  • Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.
  • Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася, та визначення шляхів її подолання.
  • Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

    Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою булінгу, повинні говорити:

      1«Я вірю тобі». Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему.

      2.  «Мені дуже шкода, що це відбулося з тобою». Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.

      3.  «У цьому немає твоєї провини». Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, ідо де­яким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому етапі - спрямувати зусилля на подолання проблеми.

      4.  «Добре, що ти зумів сказати мені про це». Це запевнить дитину в тому, що вона правильно  вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.

      5.  «Я люблю тебе й намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека». Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації. 

Рекомендації учням щодо уникнення боулінгу 

  • Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер зна­ходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатися наодинці з недругом.
  • Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й дома­гаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає значної кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчитися робити незмінний вираз обличчя, поки ти не позбу­дешся небезпеки (усмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).
  • Дій хоробро, іди та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернися та піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера. ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою він, мабуть, стомиться діставати тебе.
  • Усунь провокаційні чинники. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет — не бери його в школу.
  • Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керів­ник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного харак­теру — звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.
  • Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або дру­гом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.

     Пам'ятка для жертви булінгу

1. Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть з агресивно налаштованими до тебе членами колективу.

2. Не принижуй інших: не обзивайся, не бийся, не погрожуй.

3. Захитайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.

4. Наберися терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.

5. Розбирайся в причинах, але не займайся самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.

6. Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи й тим більше не провокуй бійку.

7.  Кажи «НІ» й не почувайся винним.

8.  Шукай підтримки в працівників школи, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.

9.  Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.

10. Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту.



 | 11.01.2018 | Переглядів: 6 | Коментарів: 0 | детальніше

Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів


Категорія: Психологічна служба

Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів

Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів Круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів

     9 січня 2018 року відбувся круглий стіл МО практичних психологів та соціальних педагогів «Аналіз роботи районного МО практичних психологів та соціальних педагогів за І семестр 2017-2018н.р. та завдання на ІІ семестр», на якому голова МО Шихненко Т.В. прозвітувала про заходи, які були проведені за І семестр 2017-2018 н.р. та ознайомила з планом заходів на ІІ семестр 2017-2018 н.р. Також психологом Мусійківської ЗОШ Превор І.В. було проведено семінар – практикум «Робота працівників психологічної служби з демобілізованими військового службовцями та їхніми сім’ями». На даному семінарі практичні психологи та соціальні педагоги мали змогу не лише познайомитися  більш детально з видами аутотренінгу, але й застосувати його на практиці. Також Ірина Василівна розповіла про види стресів, агресії, які є найбільш поширеними та зустрічаються у роботі практичних психологів та соціальних педагогів з демобілізованими військовослужбовцями та їхніми сім’ями.



 | 10.01.2018 | Переглядів: 13 | Коментарів: 0 | детальніше

Семінар для працівників районної психологічної служби з питань розвитку та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими потребами


Категорія: Психологічна служба

Семінар для працівників районної психологічної служби з питань розвитку та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими потребами Семінар для працівників районної психологічної служби з питань розвитку та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими потребами Семінар для працівників районної психологічної служби з питань розвитку та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими потребами Семінар для працівників районної психологічної служби з питань розвитку та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими потребами

12 грудня 2017 року на базі Іванківського ЦДЮТ було проведено 3 заняття навчально-практичного семінару для працівників районної психологічної служби з питань розвитку та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу. На даному занятті практичні психологи та соціальні педагоги застосували на практиці такі методики як: консультування дітей з ООП та їх батьків за допомогою солоного, кольорового тіста та застосування методики «Каракулі» при сімейній консультації. Підвищувати свій професійний рівень з цих питань практичні психологи та соціальні педагоги продовжать на майбутніх заняттях з фахівцем.



 | 12.12.2017 | Переглядів: 43 | Коментарів: 0 | детальніше

«16 днів проти насильства»


Категорія: Психологічна служба

«16 днів проти насильства» «16 днів проти насильства» «16 днів проти насильства»
«16 днів проти насильства» «16 днів проти насильства» «16 днів проти насильства»

З 25 листопада по 10 грудня 2017 року в рамках Всеукраїнська щорічна акція «16 днів проти насильства» в навчальних закладах району проводилися такі заходи:

  • Виховні години ««Правила соціальної поведінки людей», «Ми проти СНІДу та насильства»,  Жертви мовчання», «Насильство. Види покарання», «Захистися від насильства та жорстокого поводження».
  • Відеуроки « Світ має бути без насильства «Що ми розуміємо під словом насильство»
  • Заняття з елементами тренінгу «Насильство: аспекти, проблеми, відповідальність, шляхи уникнення», «Насилля як вид неправильного виховання», «Скажемо НІ насильству в шкільному колективі», «Чи знаєте ви про силу добра, волі, розуму», «Стилі виховання в родині», «Торгівля людьми , як порушення прав людини», «Правила поведінки», "Насилля в сім'ї", "Зупинимо СНІД разом".
  • Проведення анкетування для учнів 8, 9 класу «Які явища сімейного життя ви вважаєте фактом домашнього насильства?»;
  • Перегляд відеороликів «Світ має бути без насильства», «Я сюди більше ніколи не повернусь»
  • Диспут «Що робити коли життя здається похмурим», «Чому буває кепський настрій», «Проблема насильства в сім’ї щодо дитини». 
  • Конкурс малюнків «Створімо серце доброти», «Зупинимо СНІД разом», «Зроби свій вибір на користь здоров’я».
  • Години спілкування «Насильство та його прояви в дитячому середовищі», «Булінг – підліткове насильство в школі».
  • Книжкова виставка «Ми проти насильства», «Рабство, та його сучасні прояви».
  • Інтерактивна гра «Маршрут безпеки».


 | 11.12.2017 | Переглядів: 27 | Коментарів: 0 | детальніше

Тренінг «Вчимося дружити»


Категорія: Психологічна служба

Тренінг «Вчимося дружити» Тренінг «Вчимося дружити» Тренінг «Вчимося дружити» Тренінг «Вчимося дружити» Тренінг «Вчимося дружити»

     В Термахівській ЗОШ І-ІІ ступенів 5 грудня практичний психолог Боб Ольга Миколаївна провела заняття з елементами тренінгу «Вчимося дружити» для учнів 5 – 9 класів. Мета заняття: навчити дітей цінувати дружбу, розвивати комунікативні здібності та емоційну сферу дітей, створення атмосфери співпраці під час заняття, згуртувати класний колектив, виявити індивідуальні особливості кожної дитини, підвищувати самооцінку замкнутих дітей, розширити знання дітей про своїх однокласників. Учні приймали активну участь у запропонованих вправах та іграх. Вони визначали характеристики гарного та поганого друга, вказували на основні помилки, які виникають у спілкуванні між друзями, наголошували на необхідності дружби у житті кожного. 



 | 06.12.2017 | Переглядів: 43 | Коментарів: 0 | детальніше

Іванківська районна психолого-медико-педагогічна консультація


Категорія: Психологічна служба

    Психолого-медико-педагогічна консультація є методичною установою системи освіти, що здійснює консультативну, методичну, психолого-педагогічну, корекційно-розвиткову, аналітичну, прогностичну, профілактичну, просвітницьку діяльність.
    Діяльність психолого-медико-педагогічної консультації спрямована на:
•    раннє виявлення, психолого-педагогічне вивчення, оцінку труднощів та потенційних можливостей  розвитку дітей віком до 18 років, які мають особливості психофізичного розвитку, ознаки ризику виникнення труднощів пізнавальної діяльності та поведінки; 
•    підготовку висновку та рекомендацій щодо змісту, форм і методів навчання (виховання), навчальної програми, напрямків корекційно-розвиткової роботи з урахуванням індивідуальних особливостей дитини її навчально-пізнавальних можливостей; 
•    консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних  працівників, з питань вибору можливих форм і методів навчання та виховання, у тому числі інклюзивного (інтегрованого), у поєднанні з реабілітаційними заходами, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; 
•    системну співпрацю з дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами міста, щодо організації навчання, виховання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби з урахуванням висновків та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації; 
•    індивідуальну педагогічну допомогу дітям та організацію корекційно-розвиткових занять з тими, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, насамперед зі складними та тяжкими вадами; 
•    постійну психолого-педагогічну підтримку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в умовах інклюзивного (інтегрованого) навчання, за індивідуальною формою в домашніх умовах; 
•    надання методичної допомоги педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів з питань інклюзивного (інтегрованого) навчання та створення оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей, розвитку здібностей, обдарувань, здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами;
•    залучення батьків (осіб, які їх замінюють) до участі  в корекційно-розвитковому процесі щодо розвитку і виховання їхніх дітей; 
•    облік, систематизацію та аналіз даних про кількість дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за освітніми потребами з урахуванням видів порушень в регіоні з метою надання пропозицій органам управління освітою щодо створення належних умов та  вжиття заходів для реалізації права таких дітей на здобуття освіти, забезпечення її гнучкості та різноманітності за місцем проживання; 
•    просвітницьку діяльність серед населення в цілях профілактики виникнення порушень у психічному розвитку дітей, труднощів у навчанні та формуванні особистості; 
•    участь у складанні індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (спільно з лікарсько-консультаційними  комісіями закладів охорони здоров’я); 
•    співпрацю з шкільними психолого-медико-педагогічними комісіями спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів).

 
-    Первинне консультування батьків (осіб, які їх замінюють) щодо особливостей розвитку їхніх дітей відбувається з їх власної ініціативи і здійснюється консультантом відповідної фахової спеціалізації. У разі необхідності поглибленого психолого-педагогічного вивчення дитини на засіданні психолого-медико-педагогічної консультації їм надається "Картка стану здоров’я і розвитку дитини".
    Жодна дитина не може бути обстежена на діагностичному засіданні в ПМПК без даних попереднього вивчення її різними фахівцями медичного і психолого-педагогічного профілю, які фіксуються у "Картці стану здоров'я і розвитку дитини. Якщо дитина не відвідувала навчальний заклад психологічне, педагогічне й логопедичне обстеження може бути здійснене фахівцями консультації на  спеціальних заняттях.
-    Ініціювати проходження такого обстеження можуть практичні психологи, логопеди, соціальні педагоги, вихователі дошкільних навчальних закладів, вчителі шкіл та інші педагогічні працівники. Обстеження відбувається тільки за письмовою згодою батьків.
-    Психолого-педагогічне вивчення дитини в психолого-медико-педагогічних консультаціях здійснюється тільки в присутності батьків або осіб, які їх замінюють, за наявності таких документів:

•    паспортів батьків (або їх ксерокопії);
•    свідоцтва про народження дитини (або ксерокопії);
•    заповненої фахівцями медичного і психолого-педагогічного профілю спеціалістами "Картки стану здоров’я і розвитку дитини";
•     письмової згоди батьків або осіб, які їх замінюють, щодо надання дозволу на обробку персональних даних дитини, отриманих в процесі психолого-педагогічного вивчення.
•    зошитів з рідної мови, математики (якщо дитина навчається), малюнків;
•    документів про додаткові обстеження дитини (якщо такі є);
•    попереднього витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (якщо такий є);
•    "Історії розвитку дитини" (форма 112/о, затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)");
•    "Індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда", затвердженої наказом МОЗ України від 08.10.2007 № 623 "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19.10.2007 за № 1197/14464, якщо дитина інвалід.

-    На підставі результатів психолого-педагогічного вивчення дитини фахівцями психолого-медико-педагогічної консультації формулюється висновок про особливості її розвитку та приймається колегіальне рішення про надання батькам (особам, які їх замінюють) рекомендацій щодо програми, форм і методів навчання (виховання) та здійснення корекційно-розвиткової роботи, соціально-трудової реабілітації.
-    Батькам або особам, які їх замінюють, надається витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації з відповідним висновком та рекомендаціями.
-    Висновок міської консультації має рекомендаційний характер,  остаточне рішення щодо навчально-виховного процесу та корекційно-розвиткової роботи з дітьми приймають батьки (особи, які їх замінюють). Висновок ПМПК є підставою для направлення дітей відділом освіти до загальноосвітніх навчальних закладів, класів (груп) з інклюзивним (інтегрованим) навчанням, спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють).

 

 

Влаштування дитини до спеціального закладу освіти відбувається за рекомендаціями ПМПК та бажанням батьків

Документи на дитину про влаштування у спеціальний загальноосвітній заклад:

1. Довідка з місця проживання
2. Довідка з місця роботи батьків
3. Довідка про стан сім’ї
   - якщо розлучені – свідоцтво про розлучення
   - довідка, що мати – одиночка
   - свідоцтво про смерть
4. Медична картка, картка щеплень
5. Документ про освіту, для дітей шкільного віку : особова справа, табель успішності, характеристика
6. Свідоцтво про народження
7. Копія чорнобильського посвідчення
8. Копія посвідчення інвалідності
9. Витяг з протоколу ПМПК
10. Путівка - видається у Головному управління освіти і науки Київської ОДА, вул. Хрещатик, 6, поверх 6, к.606
11. Довідка із санстанції (3дні)
12. Клопотання   відділу освіти про влаштування до інтернатного закладу 
13. Ідентифікаційний код
14. Акт обстеження житлово-побутових умов - депутат, сільська рада
15. Заява батьків - пишеться у Головному управління освіти і науки Київської ОДА, вул. Хрещатик, 6, поверх 6, к.606

 

Діагностичне обстеження ПМПК

    На діагностичне колегіальне засідання районної ПМПК батьки (або особа, яка замінює батьків) повинні мати необхідні документи:
1. «Картка стану здоров'я і розвитку дитини»

2. Епікризи, медичні довідки.
3. Зошити з математики та письма, малюнки.
4. Якщо дитина навчалась у спеціальній школі, обов'язковим є витяг із протоколу засідання шкільної ПМПК з характеристикою пізнавальної діяльності дитини та рекомендаціями щодо подальшого її навчання.
5. Заява батьків про обстеження дитини на районній ПМПК.

Увага! Запис на проходження діагностичного засідання в районній психолого-медико-педагогічній консультації попередній.

    Після проходження дитиною діагностичного обстеження на ПМПК видається витяг, який зберігається в особовій справі дитини у закладі, де дитина перебуває, або на руках, якщо дитина перебуває вдома.

 

Презентація "Іванківська районна психолого-медико-педагогічна консультація" [2.22 Mb]



 | 14.11.2017 | Переглядів: 38 | Коментарів: 0 | детальніше